«Ніколи наприкінці не зринали факти, які змусили б кардинально змінити хід розслідування. » Ці цитати з книги ідеально описують просування сюжету. «Він пропрацював поліцейським ось уже сорок років, більшість із них - слідчим. Нечасто траплялося, що ординарна інформація приводила до зʼясування обставин злочину й прориву у слідстві, коли все ставало ясно, мов на долоні. Тепер теж так не було. Розлогі, компліковані слідчі процеси розгорталися повільно. Спроквола набирали форми, поступово звужуючись до конкретної особи злочинця.» Автор детективу сам був слідчим і, судячи з усього, намагався максимально реалістично відтворити процес розслідування. Тож можете не чекати на рояль в кущах. Та й не чекайте будь-яких карколомних переворотів з ніг на голову. До злочинця слідчі підбиратимуться поступово і ви будете розуміти хто це ще на середині книги. Особисто для мене це мінус, бо все ж я люблю у книгах «оцетакповороти». Але однозначно плюсую книзі за її атмосферу. Ця книга ідеально підійде для тих, хто любить сезонне читання, адже зима в Норвегії сувора і автор не забуває на кожній сторінці згадати кучугури снігу, снігопади, холод і лід. Навіть не зважаючи на те, що частина подій відбуватиметься на іспанському узбережжі, я все ж насолодилася зимовими вайбами на повну. Однак, дещо мені не сподобалося. Чомусь я не зрозуміла цієї упередженості автора відносно іспанської поліції яка «працює як мокре горить». Ну таке, неповага до колишніх колег не прикрашає. Не можна зневажати поліцію всієї країни в цілому. Я впевнена, що там знайдеться багато професіоналів своєї справи. Також мені здалось, що у сюжеті не все правдоподібно і наявна велика кількість нелогічних моментів. Думаю, що виною тому може бути переклад, оскільки він жахливий. Так, на одній сторінці розповідають, що знайшли на узбережжі тіло голої жінки. А на наступній сторінці на цьому ж розвороті гг допитується, чи була жінка одягнена. І виявляється, що на ній був светр.
Мій улюблений норвезький автор-детективіст, тепер вже офіційно і точно. Мені дуже подобається як він пише, які сенси та повороти закладає в історії, а ще кайфую від того, наскільки живим є його головний герой — Вістінґ. Цитата, яку я навела на початку, безперечно протягом тексту може сприйматися і буквально, і фігурально. Тож цього разу інспектор поліції Вістінґ потрапить у вир подій мимоволі, просто їхатиме поруч з місцем пригоди. Зсув майже звична подія для Норвегії, особливо після затяжних дощів, які розмивають ґрунти. І ось таке лихо сталось в одному з районів, де стихія поховала десятки будинків. Але якимось дивом всі жителі того місця вижили, щаслива випадковість. І ніхто б не подумав, що цей вибрик природи стане лиш початком складного та заплутаного розслідування, яке вийде на міжнародний рівень. Бо наступного дня під завалом на місці події знайдуть тіло, смepть настала за 48 годин до зсуву, а отже це злочин.. Вістінґ очолює розслідування до якого долучаються шведи і з'являються ознаки того, що в групі є зрадник. Напружено, гостро, але при цьому покроково Горст веде нас етапами подій, його персонажі абсолютно неідеальні й від цього не картонні. Ми разом з Вістінґом вирішуємо моральні дилеми, роздумуємо над доказами, шукаємо ниточки зв'язків між загиблим, викраденням людей, золотом та предметами мистецтва. Автору так якісно вдається прописати все: від персонажів та сюжетних ліній до опису навколишнього середовища, що ми відчуваємо холодні краплі дощу, чвакотіння твані під ногами, поколювання металевої сітки та тепло затишного готелю. Якщо ви ще не читали книг Горста, то ця стане дуже вдалим знайомством. Тут є чому дивуватись, чому співпереживати і заглибитись в атмосферу суворої країни та міжнародної злочинності. Сказати, що мені сподобалось – не сказати нічого. Але все, що мене вразило і захопило буде ооотаким спойлером. Тож повірте, то було дуже цікаво, певною мірою кінематографічно, напружено, жорстко, щось на межі між детективом і трилером, заплутано і одночасно так на поверхні. Я оцінила 🔥
Новий детектив норвезького автора 🤞⠀ Моє перше знайомство з автором почалось з розслідування ”Слідство в мережі".⠀ ⠀ Наступна історія “Зрадник” не поступається сюжетом. ⠀ ⠀ В середині книги ми дізнаємось хто ж Зрадник і що саме він зробив. ⠀ ⠀ Детективу Вістінгу випадає досить заплутаний випадок. Після великого зсуву ґрунту знаходять тіло. Ніби всі жителі вціліли і пораховані, звідки тоді невідомий мужчина ? Немісцевий, нікому невідомий щей загинув до початку сходження селю?⠀ ⠀ Я велика прихильниця детективів, де на перших сторінках є тіло, бо значить буде діло.⠀ ⠀ До розслідування залучено багато спеціалістів і в принципі в книзі багато дійових осіб, але це мене жодним чином не плутало, автор зрозуміло кожному відводить свою роль.⠀ ⠀ Мені важко уяви масштаби такого зсуву ґрунту і понівечених людських будинків. Навіть скажу більше - важко уяви майже завжди дощову, вологу та холодну погоду Норвегії.⠀ ⠀ Розслідування набирає обертів, залучені спеціалісти знаходять ниточки які ведуть до злочинної групи, яка викрадає людей і вимагає викуп золотим еквівалентом.⠀ ⠀ Справа стає особистою вендеттою, бо зловмисники викрадаю маленьку внучку детектива, щоб забезпечити собі доступ до всієї інформації у відділку та мати змогу маніпулювати діями Вістінга.⠀ Я дуже переживала за розвʼязку, бо шанси її врятували ставали все меншими. Несподіванкою стає, як і на що детектив хоче обміняти життя Амалії. Він розуміє що переступає закон, але життя дівчинки важливіше за службові досягнення.⠀ ⠀ Крім золота, мафіозі, складних схем та віртуозного плану порятунку тут ще залучені твори мистецтва))⠀ ⠀ Одним словом читається швидко, цікаво і з ароматом холодних норвезьких берегів. ⠀
Продовження циклу про норвезького поліцейського Вістінґа. Якщо ви читали попередні книги, то, звичайно, захочете дізнатися, що там далі. І не будете розчаровані. Якщо ж не читали - є можливість розпочати знайомство і поступово розуміти, що Скандинавія - безпечна, але не завжди Після кілька тижневих дощів стався зсув ґрунту, що призвів до руйнування та обвалу будинків. Інспектор Вістінґ, що також був поруч, відразу долучився до рятувальної операції та навіть врятував і дитину, і тварину. І це у свої 60!!! Але трохи пізніше там виявили труп чоловіка, що загинув за пару днів до природньої катастрофи. І не просто загинув, а був убитий. Розпочалося розслідування щодо злочину, як виявилося, міжнародної злочинної організації, але на цей раз усе пішло не так. У слідчій групі є зрадник, що дозволив упіймати на гачок і Вістінґа. І той мимоволі вимушений співпрацювати, щоб зберегти найдорожче. "На мить його паралізувало відчуття зради поліцейському обов'язку, зради колег. Тих, кого він зраджував, знав давно. Багатьох вважав своїми друзями. Але цієї миті ніхто не міг би на нього покластися." Викладення тексту неспішне, поступове, як норвезький дощ. Але він поступово затягує вас у свої тенета і ви неодмінно захочете дізнатися, що ж там далі. Я, принаймні, вже чекаю на продовження. Щиро рекомендую поціновувачам класичного детективу.
Згадала старі часи. Коли читаєш детектив і поки не дізнаєшся, хто убивця і чому, не підеш ні їсти, ні спати, і навіть до вбиральні - з книжкою) Читання цієї книги схоже на хюґе: нічого грандіозного, яскравого і блискучого, але так гармонійно, затишно і до ладу. Ви або любите, або шукаєте інше. Я - люблю. Дуже. Слідчий Вільям Вістінг розпочав роботу над цією справою ще до виникнення самої справи: із запиту громадянки не лише іншої країни, але й іншого континенту, з приводу зникнення колежанки по сайту, де користувачі на громадських засадах розслідували вбивство дівчини, що мало місце на іспанському узбережжі. Вона натякнула, що на щось натрапила, і зникла. Поступово до розслідування долучилися інші люди, навіть донька Вістінга, бо вона теж займається розслідуванням в мережі. І взагалі сучасний світ стає більш віртуальним, хоча для того, щоб усе розплутати, довелося розвіртуалізуватися. "Без інтернету я навіть пенсії своєї не бачу. Вони ж перестали надсилати виписки. І змушений платити комісію за своїми рахунками, які приходять поштою, бо не маю онлайн-банкінгу. Доки куплю газету, уже й новини застаріли. А коли розказують щось цікаве в телевізорі, , кажуть, що більше можна дізнатися в інтернеті - на сайті чи у фейсбуці. Усе ж тепер відбувається саме там". З додаткових плюсів - цікаво дізнаватися про правоохоронну і життєву систему в Норвегії та інших країнах, розуміти, що володіння мовами - це сувора необхідність в об'єднаній Європі. З мінусів - трохи помилок і віддруківок, але не критично. А найбільший мінус - де мені тепер брати попередні романи і скільки чекати на продовження? Бо я вже чекаю!!! Щиро рекомендую поціновувачам жанру або просто спокійних, але цікавих книг.
Ця книга для мене відкриття. Відкриття в плані автора та скандинавських детективів. Я багато чула про те, що скандинави пишуть сухо, описують жорстокі моменти, зачіпають соціально значущі теми. І це з одного боку дуже приваблювало, з іншого ж відлякувало. Але Слідство в мережі став класним стартом для знайомства зі специфікою жанру. Мені сподобалось, як автор показав розгляд міжнародної справи через призму корупції, небажання якісно робити свою роботу, спускання все на самоплин та наслідки таких дій. Зачепив і тему залежностей та самотності. Що ж в сюжеті? Вільям Вістінґ понад 30 років працює в поліції Норвегії. Він слідчий і одного дня отримує меіл, в якому жінка, яка є адміном форуму аматорського розслідування, повідомляє, що одна з активних дописувачок перестала виходити на зв'язок. Спочатку Вістінґ сприйме це трохи скептично, проте справа засяде в його голові і не відпускатиме, врешті дійде до міжнародного розслідування та дуже цікавих поворотів і відкриттів. Протягом читання я кілька разів обдумувала різних кандидатів на роль злочинця, але врешті здогадалась хто то, ще до розкриття автором, для мене це рідкісне явище, тому було цікаво потім читати підтвердження 😁🤌 В історії все досить динамічно і одночасно якось плавно, перші 100 сторінок я звикала і розкачувалась, щоб потім просто одним махом дочитати інші 300. Не скажу, що рекомендую всім, бо загалом детективи та трилери досить специфічний жанр (як і будь-який інший, взагалі-то), але якщо вам подобаються атмосферні, пронизані гачечками соціальних проблем, історії, то варто спробувати і цю 😉
Я захоплююсь детективами, написаними, так би мовити, з перших уст. Автор серії книг про інспектора Вільяма Вістінга являється колишнім офіцером поліції і слідчим 🫡🫡🫡⠀ ⠀ Тут немає води, історія викладена чітко і послідовно, читаючи не бачиш, як перегортаєш сторінки) Так я читаю книги Омера, Мальдонадо, Галбрейта, Геррітсен. Тепер туди записуємо норвезького автора. ⠀ ⠀ Маємо два тіла - відповідно два діла, між ними часовий проміжок і відстань чималенька. Дівчину Рубі було знайдено на пляжі в Іспанії, а Астрію - в Норвегії. І який тут сюжетний вибух 😵💫😵💫😵💫 чесно, коли я довго не можу розгадати хто злочинець - для мене це ознака дуже годного детектива.⠀ ⠀ Розслідування ведеться на дві країни, безліч доказів упущено, багато зачіпок напрацьовано і ведуть в нікуди, на пару з поліцією працює групка людей зі всього світу (не зовсім легально, але вони проробили колосальну роботу, поки поліція спустила справу на мілину).⠀ ⠀ Як так сталося, що дівчина Австрія, яка була енергійною дописувачкою форуму, блискучим аналітиком з гострим розумом сама пропала ? ⠀ Яким чином вона пов’язана зі смертю австралійки Рубі в Іспанії ?⠀ Невже один і той самий злочинець стоїть за обома моторошним справами ?⠀ Чи ці злочини всього на всього чергові імена в безкінечному списку серійного маньячелло ?⠀ ⠀ Якби до кожної справи підходили з таким запалом, знаннями, людським ресурсом - % розкриття навіть самих страшних випадків зріс би у світі точно.⠀ ⠀ Мене зачарувала норвезька зима 🙈🙈🙈хоч я не люблю цю пору року, але тут так гарно і майстерно це описано, що захотілось снігових заметів по коліно прямо за однесеньку ніч)⠀ Тут навіть криміналісти мають всяку цікаву техніку, щоб топити сніг на великій території і пошукових собак, які натреновані шукати людей під сніговими лавинами товщиною 5-10м😮😮😮⠀ ⠀ P.S. Серію детективних розслідувань було екранізовано «Вістінг/Wisting — 2019—2020 рр., серіал»
Детектив, в якому складна подача весь час змагається з цікавим сюжетом, та зрештою сюжет не витримує і програє. На іспанському узбережжі вбито дівчину. Поліція нічого не домоглась, тож її подруга створює сайт, щоб усі бажаючи могли взяти участь у спільному розслідуванні. І одна з учасниць цього форуму таки натрапляє на слід - та раптом зникає, при чому вже у Норвегії. І з цього моменту географія розслідування розростається, а участь в ньому бере тепер і норвезька поліція. Розслідування буде дуже складним і заплутаним, але абсолютно не захопливим і нудним. Кілька оповідачів, які показують події з різних ракурсів - але дуже уривчасто, беземоційно і якось штучно. Ніби щось кудись і рухається, та мене весь час переслідувало відчуття, що насправді нічого не відбувається. Розвʼязка доволі непередбачувана, хоч і реалістична. Хоча я підозрюю, що не бачила багатьох ниточок саме тому, що читала досить неуважно і весь час відволікалася, бо йшло дуже туго. Подача надто суха і якась деревʼяна, тож я робила великі паузи після кожного розділу (а вони тут невеличкі, до 10 сторінок, частіше 3-4). Стиль дуже скидається на звичайний опис кримінальної справи, художності тут не достає. Дуже відсторонено і беземоційно, нічого не чіпляє, не шокує, не викликає емоційного відгуку. Хоча був один доволі емоційний і живий епізод, не повʼязаний з генеральною лінією - сцена порятунку собаки, що тоне. Це єдине, на що я зреагувала. Я заплуталась в персонажах, особливо родичах жертви, бо більшість з них доволі невиразні, однотипні, і в них критично мало «екранного» часу. Ближче до фіналу зʼявляється трохи динаміки і напруження, навіть перестає бути нудно - але то короткочасне явище, і книгу це не витягує. Мені дивно писати це про книгу цього жанру, але вона повністю пройшла повз мене. Бажання давати авторові другий шанс - нуль.
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях