Текст книги досить сухий, ніби знову побував на нецікавому уроці історії, хоча, може, авторка так її і задумувала. Цікаво б було дізнатися про події (звісно з новітньої історії) зі свідчень живих людей, як відмітила пані у коментарі вище. Після книги "За Перекопом є земля" хотілося більше дізнатися про Крим, але на то вона і "коротка історія великого шляху".

Якщо ви читали "За Перекопом є земля" Левкової, "250 років фальші: російські міфи історії Криму" Сергій Громенко або "Загублений острів" Наталя Гуменюк і вони вам сподобались. Якщо вам цікава історія Криму, звідкіля все пішло, тотвам треба цю книжку теж. Тут авторка доступно і цікаво (і причом доволі стисло) розказує історію Крима від часів таврів, скіфів та кімерійців і аж до часів сучасності, часів коли Крим опинився в окупації. І через весь текст проходе ідея як так сталось і чому це стало можливим. Цю книжку потрібно читати усім українцям, щоб знати історію і не піддаватись під вплив пропаганди.

«Крим має майбутнє, і його майбутнє разом з Україною!» Коротка, доступна і стисло викладена історія Криму від самого початку і до сьогодення. Зізнаюся в школі любила вивчати історію і поверхнево щось пам’ятала та це було буквально декілька речень. І от, будучи дорослою, перечитати заново і це, на хвилиночку, зовсім інша справа. По- перше, я краще зрозуміла хід подій з точки зору геополітики, бо давайте будемо чесними в школі ще не осягаєш усвідомлено «на власній шкурі», що цей термін означає. По – друге, побачила багато паралелей з подіями що відбуваються зараз, адже історія циклічна і все повторюється. По-третє, відкрила багато деталей про пів-острів, які розклали для мене остаточно все по поличкам. Дуже цікаво було читати як авторка розмежовує стосунки Криму з українцями та росіянами. Вона чітко усвідомлює різницю, що ми не вони і логічно аналізує події, наочно можна побачити різницю у відносинах з усіх сторін. Однозначно рекомендую цю книгу до прочитання усім, для загального розвитку, вона невеличка за обсягом, тому навіть якщо ви не любите читати такого штибу літературу, втомитися не встигнете. А ще, після прочитання, зможете аргументовано і науково відповісти на питання - А чий Крим? ) Дуже сумую за кримським морем і плекаю надію його ще побачити)

Про те, що важливо. Для наших буремних, сповнених російською пропагандою часів це — саме те!

Я була в Криму тільки один раз, ще в дитинстві. Сподіваюсь, що матиму змогу побувати ще згодом. А поки що помандрувала його історією разом із книгою від історикині, яка спеціалізується на історії Криму та кримських татарах, ведучої й авторки історичних програм на каналі ATR, Крим. Реалії та інших Гульнари Абдулаєвої. До 2014 року вона жила в Криму, але після окупації півострова була змушена переїхати до Києву. ⠀ Книга невеликого розміру, тут тільки 200 сторінок, але розповідається в ній про історію Криму від найдавніших часів і до сучасних днів. Читачі можуть дізнатися про: ?племінні союзи, перші античні міста Криму; ?те, хто такі кримчаки, караїми, уруми; ? те, як припинило своє існування Кримське ханство; ? як Чорне озеро стало Чорним морем; ?які стосунки були між козаками й кримськими татарами; ?як росія завоювала Крим і переписувала його історію, знищувала народи; депортувала, морила голодом тощо. ⠀ Перші розділи книжки були для мене більше схожі на загальну історію, оскільки багато чого перегукувалось з тим, що відбувалось і по всій території України. Але були й дуже цікаві факти, про які я уявлення не мала, особливо щодо різних народностей в Криму. Що ближче до сучасності, то більш цікаво було читати, водночас і емоційно важче, адже це були й перші окупації, війни, депортації, голод, терор тощо. ⠀ Книга написана непогано і доволі цікаво читати. Хоча виклад тут більш історичний: багато фактів, мало міркувань авторки про те чи те. Особливо перші розділи - я читала їх, і було відчуття, ніби знову готуюсь до тестів. Я думала, що книга буде написана в більш журналістському стилі, але це мої помилкові очікування. Адже авторка - історикиня, тому й послуговується історичним стилем. Тут немає спогадів окремих людей, цитат, інтервʼю тощо. І мені особисто цього не вистачило.

Друга нехудожка підряд і вдруге стовідсоткове потрапляння. Мені все сподобалось. Спершу здається, що читаєш конспект з історії Криму, але величезний плюс - це не нудно і дуже цікаво. Багато фактів ,чесно, я не знала. Чогось мене шокувала така кількість народностей, країн, людей, які так чи інакше були пов'язані з півостровом. А те, що італійці ,по суті ,розвивали там работоргівлю взагалі першими було ого яким мені дивним(( Страшно бісить, дратує, викликає ненависть (але не дивує) те, що *оскалі і там встигли зробити все за методичками. Виявляється, про першу окупацію Криму я й не знала, про штучний голод саме на тій території у 1920-1923 роках - теж((( Якщо ви мало знаєте про наш Крим, то ця книжка буде просто знахідкою. Такий собі екскурс в історію. Впевнена, що ви читнете чимало цікавої інформації, якої точно немає в шкільному підручнику. П.С. Є розділ про відомого громадського діяча, вчителя та письменника Ісмаїла Гаспринського - його творчість вивчають десятикласники на уроках української літератури (профіль) П.С. Знаю, що різне про цю книжку кажуть, але мені сподобалось.