Ґрем Сімсіон

Першу частину прочитала, і мені сподобалося. Дон має деякі проблеми, йому важко жити в соціумі, він вже дорослий чоловік, який не мав стосунків, і зовсім не розуміє почуттів. Це було не звично, книга трошки привідкрила завісу життя людини, яка не така як всі ми. Перша частина мне сподобалась більше за цю другу, але все ж і друга не така і погана. В ній наш Дон і Розі готуються стати батьками. Мені сподобалося, як людина яка абсолютно все сприймає по іншому, намагається зрозуміти, навчитись, як він помиляється неодноразово і все ж при цьому не здається ! Може комусь і не сподобались книги, але як не мене, це гарний приклад того, що навчитись можна всьому, через помилки і невдачі, і як би важко не було, врешті всі залишись щасливими !) Від мене рекомендація, ці книжки, точно залишаться в моїй бібліотеці!)

Анонім

Ці книги так довго чекали на мене, але краще було їх взагалі не купляти. Задумка наче і непогана, і 1 частина навіть нормальна, але від 2 мене просто бомбило від кожного слова, тому звичайно радити їх я не буду, але гарні відгуки я теж бачила, тому кожному своє. Дон доволі цікавий персонаж, він має проблеми з почуттями і емоціями, через це страждає у спілкуванні і взаємодії з людьми. Дуже нагадує Шелдона, має проблеми, але все одно і має друзів і особисте життя. Розі мені не сподобалась, окрім того що вона найгарніша жінка на землі для Дона, як жіночий персонаж вона і її поведінка були мені огидні. Було багато моментів, а точніше усі, де вона мене дратувала. Або я вип'ю алкоголь, або закурю цигарку, обирай! Це фраза вагітної жінки своєму чоловікові. Серйозно? На цьому моменті вони і так допекли мене своїм алкоголем, а це було просто останньою крапкою. Вина, коктейлі, віскі, пиво і тд. Як тут ще не було присвячених віршів алкоголю. А скільки разів Розі за вагітність пила, я і не рахувала, не для моїх то нервів. Немає безпечної дози алкоголя для здорової людини, а це вагітна жінка! Отак хтось начитається, а потім буде випивати вірячи якимось данним, які були там наведені. Проблеми навалювались на Дона сніжним комом, а його спроби їх вирішити були жахливими і робили все тільки гірше. Головні герої просто не вміють розмовляти один з одним, усе скривають, брешуть і ведуть себе дуже негарно. Не знаю яка волосинка тримає їх разом, але вона точно супер міцна. Є ще 3 частина "The Rosie Result", але в нас вона не перекладена, і це добре. Далі цю несуразну історію читати не варто.

Анонім

Це історія про Дона - чоловіка, схибленого на графіку і порядку, з проблемами у тлумаченні людських емоцій та соціальних взаємодій. Мені дуже сподобалось спостерігати за тим, як він доходить до усвідомлення джерела своїх особливостей і намагається змінювати своє життя. Книжка написана дуже захоплююче. Хоч я майже одразу відгадала, хто насправді батько Розі, мені було дуже цікаво спостерігати за тим, як розгортався план «Батько», так само, як і плани «Дружина», «Дон» та «Розі». Мені сподобалося те, які висновки герой зробив про себе наприкінці. Та і в цілому - які ідеї та цінності транслює ця книга. Хоча мені не дуже заходить ідея відкритого шлюбу, мені було цікаво спостерігати за цією сюжетною лінією, бо я хотіла дізнатись, чи трапляться у друзів Дона якісь зміни. Мені було цікаво спостерігати і за Розі та Філом. Мені було дуже шкода, що Розі сприймала чоловіка, який її виростив і який намагався дати їй все, що міг, через призму своїх образ. Але я рада, що вона змогла побачити реальністю такою, якою вона є. Насправді мені не вистачило Розі як персонажки. Для мене вона залишилась нерозкритою. Як і її стосунки з Доном. Мені б хотілось, щоб автор більше розповів про неї та про історію формування в неї почуттів до Дона. Бо якщо про нього нам трохи розповіли, то її мені катастрофічно не вистачило. В мене до цієї історії не було майже ніяких очікувань, але вона мене приємно вразила. Це тепла і добра історія про прийняття себе і людей навколо. Про те, що іноді проблема не в тому, що хтось не може нас полюбити, а в тому, що ми не готові прийняти цю любов. Про те, щоб вийти з того образу, який ми колись обрали, аби захистити себе, і створити новий образ Я, коли потреба у захисті зникає. Це історія про вразливість, про соціальну незграбність, про наші таланти, навики та ідеї, які ми не помічаємо, але які є рідкісними і цінними для інших. Я насправді дуже задоволена цією книгою. Після неї дуже приємний післясмак:)

Анонім