Ох, цей комікс… В процесі читання я то захоплювалася ним, то щиро ненавиділа. Тільки-но починаєш вловлювати сенс написаного, простежувати якісь ідеї – на наступних сторінках знову нічого не ясно. Паралельні вітки розповіді, стрибки часопростором, перемикання між темами та з одних персонажів на інші постійно збивали з пантелику. Дочитогляділа і одразу ж взялась за перечитування в надії розібратися краще з другої спроби. Стало трохи зрозуміліше, але не так щоб дуже ?. Треба продовження, щоб нарешті розібратися у цьому всьому. То що ми маємо? Іде війна між добром і злом та ось-ось настане фінальна битва перед кінцем світу. Темні сили хочуть панувати на планеті, контролювати людські життя. Могутні створіння з-поза меж нашого світу знаходять собі вірних прислужників з-поміж еліт, котрі й самі раді виконувати волю своїх хазяїв і при цьому почуватися володарями людства й насолоджуватися безкарністю і вседозволеністю. Їм протистоять нечисленні осередки таємного товариства "Невидимі", члени котрого володіють певними надприродними здібностями. Один з таких осередків складається з доволі строкатої компанії: лідер - ексцентричний Кінґ Моб; навіжена Робін-Розхристя; темношкіра дівчина Бой і лорд Фенні - трансвестит-шаман. Вони недавно втратили п'ятого члена загону, тож шукають заміну. Насправді вже пригледіли одного кандидата, але й ворожа сторона накинула на нього оком. Тут ми підходимо до іншого важливого персонажа. Дейн Макґован - школяр-бунтар, антисоціальний шибеник із неблагополучної сім'ї, хоч і не дурний хлопчина. А ще йому ввижаються привиди і монстри. Кинути коктейль Молотова в бібліотеку, поцупити авто, спробувати підірвати школу - для нього цілком нормальна справа. Але наслідки не забарилися: "Це був особливо звірячий і безглуздий злочин, який вийшов за всі межі того, що можна вважати припустимим юнацьким бунтом проти органів влади" – за рішенням суду він потрапив у виправний заклад Дім гармонії. Як вже можна було б здогадатися, це місце виявилося не звичайним, а одним з інструментів темних сил для захоплення влади у світі. Якби не втручання "Невидимих", став би хлопець живим мерцем, слухняною маріонеткою. Історія розвитку стосунків Дейна з "Невидимими" була тривалою і складною. Зрозуміти, усвідомити, повірити, прийняти і змиритись з новоявленою правдою про реальність виявилося для нього не так то й просто. Та й не тільки йому було складно, читачам належить потрудитися не менше задля розуміння усіх хитросплетінь сюжету, його сенсів і персонажів ?‍?. Твір перенасичений темами, ідеями, роздумами, символами. Тут безліч алюзій і цитат з літератури, пісень, кінематографу, зокрема з творчості Орвела, Шекспіра, The Beatles. Згадуються божества Г. Ф. Лавкрафта і К. Е. Сміта ?, єгипетські, ацтецькі, індуїстські боги, релігійні вірування вуду, а також християнство та іслам. Окремі сюжетні арки у різні проміжки часу XVIII - XXI ст. мають місце, зокрема, у Ліверпулі, Лондоні, Парижі, Чикаго. Задіяні такі відомі історичні постаті як Джон Леннон, лорд Байрон, Персі Біші Шеллі, Мері Шеллі, маркіз де Сад тощо. Тут наявна різноманітна суспільна тематика та конспірологічні теорії. Наприклад, проскакує думка, що індивідуалізм і впевненість у собі спричиняють анархію й насильство, тому слід культивувати підкорення і задоволення потреб інших, пишання "своєю роллю гвинтика у великій суспільній машині". Чи така: "наші думки - це передачі" від "наших господарів із нового світового порядку". Або ж "ми на фінальній стадії перегонів між нескінченною глобальною вечіркою і світом, що скидається на Аушвіц". Не обійшлось і без "старший брат пильнує за тобою". Що ще тут є? Магія. Марення, видіння і тріпи під екстезі, ЛСД, креком і синьою пліснявою. Кошмарні сни. Дивні ритуали, древні артефакти, садомазохізм і різноманітні збочення. Мандрівки парапсихічних конструктів через часопростір. Слухняні "мумії з живих людей". "Зомбі, духи й інша чортівня". Словом, не комікс, а головоломка, котра так і норовить зламати мозок читача ?. Але цим ще більше розпалює бажання її розгадати.

Графічна новела, що змусить вас поглянути на Санта Клауса зовсім іншими очима. *** Містечко, що колись було щасливим і сповненим радості, сьогодні стало осередком похмурого мороку. Веселощі тут під суворою забороною, а дітям неможна мати жодних іграшок чи навіть чогось, що схоже на іграшку, бо «у руках дітей будь-що може стати іграшкою». Іграшки дозволені лише одній дитині, що має їх усі, але не годна отримати задоволення від них (і взагалі від будь чого). Але дикуну, що заскочив до місцевого генделю промочити горло, зовсім не до вподоби ця ситуація, бо він виріс у цьому містечку і бачив його зовсім іншим. І він хоче будь-що змінити ситуацію… *** Це історія про становлення Санта Клауса. Про перемогу над злом, справедливість, і трохи про любов. Динамічна, місцями напружена і не типово святкова, але і не страшна. За настроєм нагадує диснеївські мультфільми і цілком підходить для дітей. Злегка поверхнева і передбачувана казка, але ідеальна для легкого читання під Новий рік. Тим не менш, вона сповнена чудес і магії і дарує чудовий святковий настрій. Ілюстрації чарівні, неймовірно яскраві, деталізовані і теж трохи «діснеївські». Гарна різдвяна історія для всієї родини для різноманіття. Але після «Крампусу» Брома було цікаво побачити різдвяні легенди і добре знайомих персонажів під ще одним кутом.

Темна фантазійна історія про молодого Санта Клауса. Кожен з нас знає про доброго чарівника Санта Клауса, який дарує дітям радість та розносить подарунки. Але чи задумувалися ви колись про те, яким він був замолоду? Як він став тим, ким ми його знаємо? Та ким він був спочатку? Мальопис "Клаус" розповість вам про його історію та дасть відповіді на ці запитання. ⠀ ❓ А чи знаєте ви ще якісь історії, що розповідають саме про Санта Клауса? ⠀ Нещодавно, я згадала про комікс "Клаус", який придбала на Букфорумі, і погортавши його, вирішила, що хочу зануритися у цю історію та дізнатися про що ж вона. ⠀ І очікування мене не підвело, прочитавши я отримала змішані враження, страх за головного героя, злість на людей, що дозволили так чинити з містом, і звісно ж захват від розв'язки та загалом самого оформлення ? Але про все це згодом. Спершу я розповім вам про сюжет мальопису) ⠀ На самому початку ми зустрічаємо місто Ґрімсвіг і його жорстоку реальність, в якій над усім панує тиран Лорд, дітям не можна гратися взагалі, а усі дорослі мусять постійно працювати у шахтах нехтуючи їжею та своїм здоров'ям. ⠀ І тут з'являється наш середньовічний супергерой Клаус. Звичайний чоловік, який має свою історію, пам'ятає це місто світлим і радісним, а ще хоче змінити усе це, та принести людям радість і надію. ⠀ Саме звідси починаються усі пригоди і нас затягує у вир неймовірних подій. Тут Клаусу доведеться зустрітися сам на сам зі справжнім злом, вирішити проблеми міста та повернути втрачене кохання. Тому будьте певні, мальопис зовсім не маленький, і пригод тут буде багатенько. ⠀ До всього цього, у самій історії панує атмосфера середньовіччя та особливо вікінгів. Та й сам комікс більше темний, хоча і краплини світла звісно у цій історії також є. Але через що я поставила помітку 16+ - так це за жорстокість. Бо тут є і смерть, і демони, і знущання над людьми. Тому перед читанням мальопису, все ж таки перечитайте ще раз анотацію) ⠀ Сама я не любитель схожих історій, в яких панує ненависть та безпощадність. Але все ж таки, те, як автори коміксу вміло поєднали темряву людей та таке щемливе щастя дітей від звичайних іграшок мене просто розчулило. ⠀ Тому, якщо ви любитель схожих історій і не боїтеся жорстокості у коміксах - сміливо читайте, впевнена ця історія вам сподобається

Просто зимова історія про Санта Клауса, але із трішки хижацьким абрисом ))) Насправді, погортати можна, але не очікуйте чогось надзвичайного. Малюнок ок, сама історія - прохідна

О, Читачу! Перед тобою історія про Клауса, звичайного мужика, якого вило вигнано з поселення через державну зраду. Який жив собі спокійнісінько серед криги і снігів з вовчицею. Який бажав тільки щастя діточкам і подарунків їм на йоль. До якого завітали духи криги і снігу і ніспослали йому силу воістину велику і безмежну. Відтепер він Клаус. Санта Клаус. Відтепер він бореться з несправедливим правлінням коварного государя-батюшки, бореться із самим дияволом. Тільки заради невинних дітлахів. Хоча й заради жінки також, як же ж без неї. Намальовано гарно, але сама історія... meh, така собі. Памʼятаєте Ецио Аудиторе? Так от уявіть його серед снігів. І додайте вовчицю. І здатність робити іграшки. That's all. Читати, звісно, можна, але взагалі не обовʼязково.