Краща книжка про війну, яку я читав. Дуже реалістична і без зайвого пафосу, все як є і зараз.

Книга-подорож, книга-дорослішання. "Ловець у житі", якби герой мандрував би не до Нью-Йорка, а до Африки.

Цей роман — інтелектуальна фантастика, що аналізує зіткнення технологій із людськими цінностями. Юнгер створив історію, яка одночасно зачаровує і тривожить, порушуючи питання: як нові технології впливають на нашу сутність і свободу? Попри складність теми, книга залишається доступною для розуміння завдяки чіткості викладу. В Україні "Скляні бджоли" не надто відомі, але є справжньою знахідкою для тих, хто цікавиться філософською прозою. Мова Юнгера стримана й елегантна, а його ідеї випередили час, адже сьогодні вони знаходять новий відгук у дискусіях про майбутнє людства.

Творів про війну чимало, ми звикли захоплюватись чудовими книгами дядька Гема чи Ремарка, з їх драматизмом та приреченістю. Однак, набагато більше правдивих деталей та емоцій можна знайти у текстах Ернста Юнґера, що на відміну від вище згаданих авторів не був пацифістом, а навіть певною мірою прославляв солдатство, робив спроби виправдання війни, надання їй конкретного змісту, сенсу, окреслення її необхідності. Лише вдумайтесь: помер у віці 102 років, переживши найжорстокіші та водночас найбільш знакові події XX століття, хоча смерть кілька разів мало не спіткала його на полі бою (15 бойових поранень). ⠀ Ця маленька книга була видана вперше сто років тому, і автор навряд чи уявляв якою вона буде актуальною. Це текст-рефлексія, спомин та спроба осмислити війну зсередини з погляду звичайного солдата. Окопи, виснаження, обстріли артилерії, запал наступу, смерть та подекуди щасливі моменти поміж суцільного пекла. ⠀ Ви можете запитати: " А нахіба мені то читати, і так вистачає". Скажу коротко, це не лише про страх і смерть, а й про те, що коли таке навколо можна й треба вижити! Автор був інтеліґентом, освідченим письменником серед брутального армійського середовища. Він через роки спробував осмислити як війна змінює людину, як впливає на кохання, мистецтво, літературу, політику. Це може бути ваш спосіб вкотре нагадати собі, що зараз переживають наші вояки і мотивація не опускати рук і допомагати по можливості. Раджу. А також це видання від ветеранського вид-ва, підтримайте їх! ⠀ ?Наскільки ж надміру багате життя на гарні речі, на насолоди, які лише починаєш справді цінувати. Цим ми завдячуємо війні, цій потребі зануритися у життя кожною фіброю нашого єства, аби схопити його у всій повноті та розкоші. Заради цього й потрібно спізнати розпад смерті, адже лише той, хто пізнав ніч, може по-справжньому цінувати світло. ⠀ ?Нехай все більша вишуканість зробила людину шляхетною та просвіченою, - все ж тваринне начало ще дрімає на дні людського життя.

Наркотично-алкогольні рефлексії з присмаком філософії і потужною дозою мистецтва? Книга десь у форматі особистого щоденника, де багато суперечливих думок. І суперечливих персонажів - скажімо, достоєвський ?, якого автор згадує ну надто часто. Втім, не менше він згадує, скажімо, Бодлера, і от це вже тішить? Стиль дуже сподобався, але доволі тягучий. Читати виходило лише невеличкими дозами, особливо спочатку - але варто до нього звикнути, і вже не помічаєш навколишнього світу за книгою. Традиційно у захваті від посилань на міфи і твори мистецтва - а їх тут ну дуже багато. Тож однією рукою я тримала книгу, а іншою гуглила? Взагалі, по відчуттям було схоже на те, ніби пити вино, при цьому без похмілля? Хоча під вино іде ще краще? Загалом це було якось дивно, місцями сумбурно, часом перестаєш розуміти, чи це ти досі читаєш, чи вже тебе понесло у відстороненні роздуми. Однозначно не масове чтиво. Однозначно має потрапити у відповідний настрій чи навіть ментальний стан. Але якщо потрапить - це неймовірно❤️‍? Автора носить в усі сторони, і це було б божевільно, якби не виходило так органічно Мені краще пішли саме філософствування, ніж особисті історії і пригоди. На філософії я залипала і потрапляла в потік, а от історії автора не завжди були достатньо зрозумілими і ще рідше дійсно цікавими? Здебільшого йдеться про різні алкогольні та наркотичні пригоди і експерименти, опис специфіки станів під дією різних речовин. Якщо частина з алкоголем місцями відгукалася, то про наркотики читати було незвичніше і… ну може в якомусь сенсі цікавіше - але однозначно не в такому, щоб виникло бажання спробувати на практиці?