Книга важка, але цікава? Я не дуже розбираюся в жанрах, але для мене це був історичний роман із нотками детективу. У центрі подій - одна сім’я, один родовід? З нього ми дізнаємося історії трьох жінок у різні часові проміжки: ✨ Альта - у 1600-х роках ✨ Вайолет - у 1940 -х ✨ Кейт - уже у 2019-му, тобто у нашому сьогоденні Кожна з цих жінок або сама пережила, або бачила, що таке насильство з боку чоловіка, аб’юз? Тут порушуються надзвичайно важкі теми - зґвалтування, цькування, дискримінація за статтю? Але є й інша сторона - магічна, відьомська, знахарська нотка. Родина мала надзвичайні здібності: розуміти тварин і відчувати світ не так, як інші люди. Через це одна з героїнь була навіть піддана суду за відьомство (ви розумієте, які були закони у 1600-х роках). ? Книга написана неважко, але йшла мені чомусь повільно. Місцями трохи монотонно, особливо на початку. Та фінал - дуже сильний. Усі три історії розкриваються паралельно, і кожна з них по-своєму захоплює? ? Деякі моменти читати надзвичайно важко (особливо сцени насильства), але основний фокус усе ж на розвитку сюжету й внутрішній силі героїнь? Я дуже шкодую, що не записала, хто мені порадив цю книгу ? Якщо це був ти й зараз читаєш цей пост - обов’язково відгукнися, бо я хочу подякувати! ? Я б сама на неї не звернула уваги, але зараз щиро рада, що прочитала▫️ Це дуже важлива книга про сильних жінок, які змогли вистояти у чоловічому світі, де панували суворі правила. Але це не сучасний фемінізм у стилі "чоловіки - ніщо". Тут - жива й правдива історія, яка відчувається і в минулому, і в сьогоденні. Оцінку я не ставлю - вважаю, що такі книги неоціненні. Кожен, хто її прочитає, винесе власний урок і свій відгук у серці. ? Дуже рекомендую "Непокірних". Це справді осіння книга - атмосферна, важка, сильна й чесна.
Захоплива історія про долі трьох жінок з різних епох, які, попри все, стикаються з подібними проблемами: насильством, знеціненням, жорстокістю та несправедливістю. Книгу досить цікаво й легко читати. Посил чудовий — про жіночу силу, єдність та цінність. Однак мені здалося, що цей посил настільки яскравий і прямолінійний, що навіть затьмарює сюжет. Характери жінок описані досить просто та поверхнево, тому я не змогла в них повірити. Книга видається такою собі казочкою, але все ж досить цікавою.
Це історія, яка перевершила всі мої очікування і якою я раджу й вам насолодитися. ⠀ Вона розповідає про рід жінок. Одна з них живе в сучасності, інша жила в минулому столітті й була її двоюрідною бабусею, а третя жила в часи, коли "відьом", які й не були відьмами, спалювали. ⠀ «Ми з мамою ніколи не вважали себе відьмами. Бо це слово придумали люди, слово, яке надає силу тим, хто його промовляє, а не тим, кого воно описує. Слово, що зводить шибениці й вогнища, перетворює живих жінок на трупи. ⠀ Ні. Цього слова ми ніколи не вживали. ⠀ Я гадки не мала, і доволі довгенько, що моя мати думає про цей наш дар. Але я знала ще з дитинства, чого від мене чекають. Зрештою, вона назвала мене Альтою. Не Алісою, що означає «шляхетна жінка», не Агнес, агнець Божий». Альта. «Цілюща». ⠀ Це дуже цікава книжка, від якої важко відірватися. Мені подобалось стежити за кожною із 3 ліній. Їхні історії, мова авторки, атмосфера – все це полонить від першої і до останньої сторінки. ⠀ Також вона феміністична. І цим ще більше подобається. ⠀ «Кажуть, що перша жінка народжена від чоловіка, Альто, – сказала якось вона мені, коли я була дитиною, бо саме це ми чули від пастора в церкві тієї неділі, – що вона походить з його ребра. Але ти повинна пам’ятати, дівчинко моя, що це брехня». ⠀ І хоч ніхто з їхнього роду не був відьмою, це до біса магічна історія ✨
Ця книга про переплетіння сил – сили нескоримої жінки та прекрасної сили природи. Головних героїнь розділяють століття. Але їх долі поєднані. Феміністична складова, без сумніву, одна з найбільш яскравих. Дика боротьба з несправедливістю, яку в життя героїнь вносять чоловіки пульсує ритмом в історії кожної з них. Жорстокість і ницість вражають і заставляють ненавидіти кривдників та вболівати за героїнь. Кожна з трьох жінок на сторінках стикались так чи інакше з жахливими вчинками з боку чоловіків. Часто вони не отримували допомоги від сторонніх. «Зрештою, він був чоловіком. У нього не було причин думати, що йому не повірять.» «Жити без чоловіка – це протиприродно.» Захоплююсь майстерністю авторки в багатьох аспектах: Описи природи, тварин та комах заворожують і надихають. Вчинки персонажів не тиснуть на кнопку «прояви емоцію». Анітрохи. Я вірила в кожне слово, дію і сцену, про які читала. І окреме «вау» структурі історії. Усі деталі ідеально припасовані і виявляються саме тоді, коли ефект від них буде максимальним. Серед усіх вигуків захвату знайшовся все ж один маленький мінус. В історії Кейт в певний момент авторка трішки виїжджає на таку заїжджену колію посереднього трилеру. Але зовсім ненадовго. На фоні масштабу всієї книги, це здається лиш миттєвим відблиском на крильці одненької поденки. Історія про жінок Вейворд потрапляє прямісінько в найкращі книги прочитані мною до цього моменту.
Сімейна сага роду Вейвордів. Три жінки. Три різні долі розділені 100 та 1000літтями, але об'єднані непокірним характером і жіночою стійкістю. Кожна з них долає різні перешкоди в спробі віднайти себе та свою внутрішню силу. Інтригуючий роман з елементами надприродного і магічного, а також з потужною феміністичною складовою. #марафонкнигомам
? ця книга була в моєму осінньому списку на читання і саме для осені підійшла якнайкраще завдяки своїй трошки похмурій атмосфері з присмаком містики. це багатошарова історія про силу жіночності та спротив утискам, який охоплює кілька поколінь. кожна з головних героїнь — Кейт, Вайолет та Альта — стикається з викликами, притаманними їхнім епохам, і розкриває важливі соціальні проблеми. ?Кейт [представниця сучасності] тікає від аб'юзивного чоловіка, залишаючи позаду життя, в якому постійно відчувала загрозу. ?Вайолет — героїня, яка стикається з суворими соціальними обмеженнями, особливо в питанні гендерних ролей середини ХХ століття. ?Альта [представниця XVII століття] живе у часи, коли жінок із нестандартною поведінкою часто вважали відьмами. всі три героїні кожна в своєму часовому проміжку змушені протистояти оточенню, щоб зберегти свою сутність і гідність. власне, це книжка про втечу від обмежень, страхів і стереотипів, а також про віднайдення зв'язку з природою та самим собою. оповідь не дуже спішна, але панорама різних епох завдяки історіям цих трьох героїнь змальована доволі яскраво і повно. хто ці три жінки одна одній? цікаво було разом з Вайолет і Кейт досліджувати їх коріння, та й легка атмосфера містики додавала відповідного настрою. тут буде багато тиші англійських полів, напівзабутих маєтків, присипаних пилом старих меблів і фотокарток, а також легких сімейних таємниць. це не чистий роман про відьомство, але його дрібка в сюжеті присутня. на жаль, не можу сказати, що книга мене дуже захопила попри важливі соціальні теми і приємну осінню атмосферу. я непогано провела з нею час, але чогось мені постійно не вистачало і досі не можу сказати, чого саме. я не відчула, що занурююся в історію з головою, а коли відкладала книгу, не знаходила в собі пекучого бажання скоріше повернутися і дізнатися, що ж буде далі. це було рівне читання, коли ти розумом усвідомлюєш важливість тем, але серце твоє залишається байдужим. чи шкодую я витраченого часу на книгу? ні. вона по-своєму прекрасна, але особисто в мене з нею не стався тотальний метч. це не означає, що не станеться у вас, тож варто просто самим познайомитися з цією історією і вирішити для себе.
Анотація до роману складена дуже вдало: обіцяє цікаву історію, важливі теми, приємні хвилини з книгою - одразу захотілося прочитати. В принципі, все так і було. Історії трьох героїнь, які живуть в різні часи, але стикаються з тими самими проблемами, написані цікаво і читаються із задоволенням. Оповідь постійно переключається з однієї персонажки на іншу, підтримуючи зацікавленість і не даючи шансів відкласти книгу. Ставлення до жінки в суспільстві, неприйняття інакшості, токсичні стосунки, побутове насильство, сміливість та сила духу - теми важливі і, на жаль, завжди на часі. Але... Навіщось авторка під кінець пробує перетворити цілком реалістичну історію (окрім епізоду з їстівним кексом в будинку, що стояв закинутим близько року) на містичний трилер. Було: близькість і гармонія з природою - стало: керування бойовими воронами і мошками. Трошки занадто, як на мене. І ще - забагато порівнянь та метафор, часом недолугих, доданих виключно для краси, і саме тому важких і незрозумілих. Загалом, дуже непогана книжка, щоб провести час, атмосферна, трошки віє готикою.
Котолог
