Нові відгуки

найкраща книга про добро, людяність, віру. дуже надихаюча! це книга, яку має прочитати кожна людина будь-якого віку!

Всі вже читали "Поліанну"? Історію про дівчинку, яка примудрялася в найгірших життєвих обставинах знаходити радості? Я читала ще в школі, і нещодавно вирішила оновити цей твір в памʼяті. І якщо перша книжка Елеонор Портер мені видалася трохи задитячою і трошки занадто наївною, то друга,"Поліанна виростає" — помітно подорослішала і тому сподобалась мені навіть більше. Як говорить Вікі, Елеонор Портер після виходу "Поліанни" вдячні читачі просто-таки засипали листами із проханням продовжити розповідь про долю дівчини. І авторка дописала роман про те, як із маленької дівчинки, що заражала навколишніх своєю грою "в радість", виросла підлітка, що трошки невпевнена в собі, шукає недоліки в своїй зовнішності, і вже не така прямолінійна та наївна. Вона так само чутлива до почуттів інших людей, але вже зазнала тягарів дорослого життя, з якими радіти вже набагато важче. Поліанна задумується про бідність, шукає себе, часами розчаровується, що може бути не такою талановитою, як хотілося б. А ще її, як і раніше, оточують люди, які не тільки потребують підтримки дівчинки, але й самі готові стати підтримкою. А, і перше кохання тут теж є😉. Словом, "Поліанна виростає" — це вже доросла історія із дрібкою наївності першої частини. #марафонкнигомам

Хоча книга і дитяча, але зацікавить і не залишить байдужими читачів будь-якого віку. Як на мене - книга варта уваги. Читається легко, сюжет цікавий та повчальний, хоча доста простий і був момент, коли ти здогадуєшся, що буде далі. Отже, коротко по сюжету: Поліанна - дівчинка дванадцяти років, яка залишилася сиротою і відправилася жити до своєї тітки Полі. "Дівчинка-радість" змінює та покращує життя мешканців провінційного містечка. Завдяки своїй щирості, доброті, життєрадісності та "грі в радість" - дівчинці вдається достукатися до сердець багатьох героїв даної книги та змінити їхнє ставлення до своїх бід/турбот/свого нелегкого становища: хворі люди знаходили сили жити далі і приносити користь іншим, зруйновані відносини - відновлювалися і все місто ніби зажило новим ЖИТТЯМ! Найбільше мені запамʼятався момент, коли Поліанна розповідала, як дуже хотіла отримати ляльку, але оскільки грошей не було, то всі речі дівчинка з своїм батьком отримувала з місіонерських пожертв. Одного разу коли надійшли чергові пожертви, леді відписала, що ляльки там не виявилося. Тільки дитячі милиці. І ці милиці переслали до них. Поліанна вирішила, що можна порадіти з милиць. Так у всіх виникне питання, як можна радіти - коли замість ляльки отримуєш милиці. А Поліанна пояснила це дуже просто: "Радійте з того, що ці милиці... Вам не потрібні."

Що, якби оптимізм був не просто рисою характеру, а справжньою суперсилою? «Поліанна» – це не просто історія про дівчинку, яка завжди знаходить привід для радості. Це майже експеримент: що буде, якщо вкинути одну нестримно життєрадісну людину в світ, де кожен звик до сірості та зневіри😔? Поліанна не чарівниця, не революціонерка і навіть не дуже ображена долею. Вона просто вміє бачити хороше там, де інші опускають руки. І, що найдивовижніше, ця «гра в радість» працює не лише в книзі, а й у реальному житті – якщо хоча б раз спробувати зіграти в неї разом із героїнею😊. Чому 8/10? Бо місцями хочеться трохи більше складності й менше наївності. Але якщо хоча б на мить задуматися: а що, якби ми всі навчилися так радіти життю?

Ця книга – справжній гімн життєвого оптимізму. 💓 Вона нагадує нам, що навіть у найтемніші часи видно світло і добро. «Поліанна» ідеально підходить як для дітей, так і для дорослих, адже змушує замислитися над власним ставленням до життя. При читанні трохи плакала, емоції зашкалювали 💫 Рекомендую всім, хто шукає натхнення та віру в добро! 🌿📖✨

Я рада, що не прочитала цю книгу в дитинстві. Складно сказати, як би я її тоді оцінила і що б у ній побачила, але зараз вона виявилася дуже доречною. Відразу скажу про єдиний для мене недолік: На мій погляд, книга закінчилася дуже швидко. Від ненависті до кохання – дві пропозиції, а до весілля – дві сторінки. Зрозуміло, що це дитяча книга, але можна було б додати ще кілька сторінок поетапного розвитку відносин. І це, мабуть, все. Так як це художня книга, особливо дитяча, то в ній можуть бути нереалістичні ситуації, ідеалізовані герої та щасливі випадки. Але я хочу захистити автора і сказати, що існує безліч сумних, реалістичних та похмурих книг, де описуються всі несправедливості, все горе світу. Нехай буде така ось казка, де багато неправдоподібно, а характери та ситуації перебільшені. Але ці герої будуть ідеальною моделлю: вони безжурні, доброзичливі і виправляються. Вони дарують надію, радість та посмішку. Для мене ця книга стала яскравим та радісним читанням, яке подарувало мені теплі почуття. Я не читала біографію автора, але гадаю, що вона була віруючою. Я побачила явні християнські мотиви як у описі персонажів, і у грі, яку грає Поліанна. Я не бачу в її поведінці маніпуляцій, просто це справді нагадує один із християнських принципів, відповідати добром на зло, не сумувати і не зневірятися. Головне посилання книги -іноді, навіть у не дуже радісні моменти, варто звертати увагу на те, що вже є, щоб радіти вже зараз, не чекати кращого моменту і не витрачати життя на вічне співчуття. Раджу всім

Пам'ятаєте дівчинку, яка придумала "гру в радість" і змушувала усміхатись всіх довкола? Звісно, це Полліанна. А якщо раптом ви ще не читали цю історію, то щиро рекомендую не відкладати! Дуже добре, що роман є в шкільній програмі😊 Продовження я довго відкладала і трохи боялась. Не хотілось розчаруватись. І дарма чекала! У перших розділах ми продовжуємо дізнаватись, що сталось з дівчинкою після страшної аварії. І тут я розчарувалась ,але зовсім трішки і ненадовго. Далі події розгортались диміначніше. Полліанні вже 20 , і життя висуває такі випробування ,коли зовсім непросто "грати в радість". Та дівчина не здається: встигає допомагати іншим , розгадати родинні таємниці друзів і навіть закохатися😊 До речі, пара Джиммі Бін та Полліанна Вітієр тепер для мене буде з кращих літературних юнацьких пар. Добра класична історія, яка вам точно сподобається! І байдуже , скільки вам років😉

Я так давно мріяла прочитати цю історію! Адже з анотацій вона мені дуже нагадувала «Енн із Зелених дахів», а ці книжки я полюбила всім серцем 💛 ⠀ Однак «Поліанна» для мене була не настільки рідною та чарівною, можливо, через те, що тут менше частин і не так встигаєш звикнути до героїв. ⠀ А от по атмосфері дуже схоже. ⠀ «Поліанна» - це перша частина дилогії, вона розповідає про маленьку сироту, яка потрапляє на виховання до своєї тітоньки Полі. Та дуже сувора й зла жінка, адже їй колись розбили серце. Але під впливом Поліанни вона, як і всі, з ким дівчинка познайомиться, змінюються. Люди стають щасливішими та добрішими. ⠀ «Поліанна виростає» - у цій частині авторка оповідає про життя Поліанни після подій першої книги. Дівчина виростає і перед нею постають нові виклики. А також - кохання. ⠀ Обидві книжки дуже динамічні й легко читаються. Є відчуття казковості, дитячості та наївності, адже ця історія все-таки більше призначена для дітей. Деякі моменти для дорослого можуть здатися дивними - чому тітка дозволяє відіслати Поліанну на цілий сезон до чужих людей? Але загалом же ця історія наповнена добром. Я б сказала, що вона ідеально підходить для таких темних часів. ⠀ Видання від «Часу майстрів» дуже гарне. Обкладинки - чарівні 🥰 папір щільний та білий, шрифт великий, тому буде зручно читати й дітям. А ще ж стільки тут гарних ілюстрацій, які чудово доповнюють текст. Я не бачила інших видань, але це точно класне. ⠀ «Полінна» буде цікава й дорослим, адже вона порушує багато актуальних і для нас проблем: пошук щастя, свого призначення, кохання, вміння бачити радощі в дрібницях, виховання дітей тощо. Через дитячі речі авторка показує соціальні проблеми. ⠀ До речі, існує навіть «Принцип Поліанни» - психологічний феномен, згідно з яким люди схильні погоджуватися в першу чергу з позитивними ствердженнями, що стосуються їх самих. Термін було як раз запозичено з назви книжки Елеонор Портер. ⠀ У книзі Поліанна вчить усіх шукати в поганих моментах життя щось хороше і радіти з цього.