Якщо любите серію книг «Голодні ігри», то вам неодмінно слід прочитати цю книгу і впевнена -
вона не залишить вас байдужим.
Враховуючи, що книга не мала, але я її «проковтнула». Моментами хотілося читати повільніше, щоб лише подовжити проживання цієї історії! Ідеальне розкриття «створення» Коріолана
Сноу! Не хочу спойлерити - просто раджу прочитати)

Чудова, сумна, весела, цікава - це все про одну різдвяну історію, яку варто прочитати.
Історія про сімʼю, яка напередодні Різдва втратила маму та дружину. Відповідно батько викреслив на 5 років весь цей період для своїх двох дітей. Сімʼя втрачає звʼязок між собою, оскільки вони забули як то спілкуватися, лише просто співіснують разом. Але одного дня, як грім серед ясного неба, одна незнайомка починає надсилати їм екстравагантні подарунки, які перевертають все їхнє життя. Вони вчаться жити в новій реальності, та переповненій хаті новими мешканцями. Але такі події повертають сімʼю до життя, а ще зближують їх)
Не хочу спойлерити, тому просто пропоную (книга не велика) її прочитати і насолодитися цікавою та приємною історією з дуже милою та чуттєвою кінцівкою.

Сказати, що вона мені «зайшла» і дуже сподобалася - це нічого не сказати. Книга повернула мене із «не читунів». Цікавий та продуманий сюжет, що тримає до останніх сторінок. Навіть коли здається, що ти вже розгадав задум автора - тебе заплутають знову і кінцівка буде феєричною. Не хочу переказувати сюжету, просто - раджу почитати.

дуже символічно...
щоденники Алана Рікмана я дочитала саме річницю коли талановитий актор та режисер пішов із життя...
Перед початком читання, я чула фрази - «очікував щось інше», не так собі уявляла», але для мене -
це була прогулянка з улюбленим актором по його життю.
Щоденники він писав для себе, тому очікувати що
це буде художка розрахована на читача, яка буде
робите все щоб тримати твою увагу - не варто. Ці записи Рікман робив для себе, а нам просто
«дозволили» заглянути у його життя.
Можливо, якщо Алана Рікмана знати лише за
роль
Снейпа, то книгу не варто читати, бо будете
очікувати багато про ГП і його захват від цієї ролі,
але не все так)
Проте мені, яка знає і бачила більшу частину його фільмів - було цікаво «пережити» ці події, зрозуміти як проходило життя актора, його відчуття від різних ролей та прості будні.
Мені було цікаво читати, хоча так, часом дуже багато прізвищ та імен і не завжди ти всіх знаєш, але це не є проблема. Особливо цікаво читати коли ти знаєш і бачив фільм, який зараз будуть, на сторінках книги, знімати)
Чим ближче до 2016 року, тим повільніше мені книга читалася, оскільки ти ніби відтягував ті останні його записи.
А завершальні сторінки від Ріми Гортон -
«добили» просто
Один нюанс, що останні сторінки - це декілька записів із ранніх щоденників, які б я, наприклад,
беручись читати книгу вперше, спочатку
прочитала б їх, а вже потім початок, бо після слів Ріми важко читати ще записи...