Джонатан Страуд

Мені дуже сподобалася ця книга своєю атмосферою. Так, атмосфера тут краща за сюжет, хоча і він не поганий. Книга впоралася зі своїм призначенням успішно - познайомила читача зі світом і його героями, зуміла зацікавити.

Примітно, що автор успішно зумів передати реалії його світу, де бій з проблемою ведуть... діти, віддаючи свої життя заради життів інших, адже тільки вони можуть бачити привидів. Ці діти швидко дорослішають, це помітно за образом їхніх думок. Але при цьому всьому вони не перестають бути дітьми і підлітками, що успішно зображено автором.

Нехитра, але досить цікава детективна складова надає історії додаткового шарму.

Рекомендую)

П.С. Атор чудово зобразив, що навіть після того, як люди переконалися в посмертному існуванню душі, це ніяк не повпливало на їх моральність.
П.П.С. Екранізація, звичайно, зовсім не дотягує до книги, але була непоганою. Жаль, що проект закрили...

Остання частина циклу, де ми нарешті дізнаємось всі таємниці Проблеми.
Як завжди моторошно, похмуро, динамічно і видовищно. І хепі енд, що для мене важливо, бо всі ці політичні ігрища і несправедливості мене вимотали =)

Чудова серія книг, які однозначно можна сміливо купувати і насолоджуватись, якщо ви любите загадки і розслідування. Тут з присмаком потойбіччя, звісно.

Тут є дружба, загадки, боротьба з несправедливістю, страшні привиди і небезпечні пригоди, динамічний розвиток подій, окремі сюжетні таємниці в кожній частині та одна головна, що тягнеться через всі частини циклу, зовсім трошки гумору. Доволі похмура загальна атмосфера.

Читати цікаво, хочеться дізнатись розгадки всіх таємниць. Особисто мені хотілося б більше гумору менше похмурості, але добре, що тут є хоча б Череп - харизма і веселощі були на ньому.

Спершу, я натрапила на серіал, але начебто його не будуть більше знімати, а мені дуже треба було знати що там з сестрою Локвуда 😅 Так я дізналась про книги і, що серіал був знятий по першим двом. Тому читати я почала якраз з третьої частини – це спрацювало і, як не дивно, я дізналась, що хотіла =)

Тепер про книги. Історія цікава, є основна загадкова лінія, яка тягнеться з самого початку і аж до п’ятої частини. В середині кожної частини є свої мінітаємниці і розслідування. Це такий собі містичний детектив, де головні герої діти, що мусять розбиратись з часто доволі небезпечними примарами. Тут є ще політична складова, де дорослі прямо скажемо погані люди. Оцей момент відверто дратував, оскільки я не фанат несправедливості, навіть якщо це потрібно щоб рухати сюжет.
Загалом атмосфера в книгах (з 3 по 5 точно) доволі похмура, гнітюча. Тут вам і сіре моторошне місто, яке аж ніяк не здається приязним. І дорослі, які вставляють палиці дітям, що мають буквально рятувати всіх. Та й сам факт того, що діти мають щоночі ризикувати життями задля порятунку тих самих дорослих не додає веселощів загальному настрою історії. Єдине, що допомагало мені все ж дійти до кінця серії – це Череп (один з персонажів книги). Він чи не єдина часточка гумору і харизми в цій історії. І за нього я переживала найбільше. Якби не він, не знаю чи завершила серію. Не тому, що нецікаво – сюжет інтригуючий, дуже хотілось дізнатись основну і найбільшу таємницю, а події динамічні. Тобто все з історією ок. Але мене відштовхувала семе загальна депресивна атмосфера. Тут навіть головні герої такі, хіба крім Джорджа (слава богу). І єдиним промінчиком веселощів, сарказму, гумору був Череп. Без нього цей цикл книг для мене був би 100% похмурим.

Тож, якщо підсумувати: тут є дружба, загадки, боротьба з несправедливістю, страшні привиди і небезпечні пригоди, динамічний розвиток подій, окремі сюжетні таємниці в кожній частині та одна головна, що тягнеться через всі частини циклу, зовсім трошки гумору. Моторошна, похмура атмосфера.

⚔️«Усі ми приходимо в цей світ ненадовго. Поки ми живі, наша доля — це боротьба. Заради того, щоб стати в пригоді іншим».

Автор: Джонатан Страуд
Рік написання: перша книга — 2013, друга книга — 2014, третя книга — 2015, доповнення «The Dagger In The Desk» — 2015, четверта книга — 2016, пʼята книга — 2017
Жанр: фентезі

👻Троє підлітків, рапіри, туман і будинок з привидами. Приблизно така схема діє у всіх 5-ти книгах Джонатана Страуда про Локвуд і Ко. — психологічну агенцію боротьби з паранормальними явищами.

⛓️Історія про альтернативний Лондон, де панує містична Проблема — навала привидів, яка невідь-звідки зʼявилась і змінила життя Англії. Комендантська година, спеціальні ліхтарі, лавандові обереги, залізні ланцюги та підлітки, які єдині можуть бачити привидів, тому стають рятівниками для цілої країни.

💀Головні герої — Люсі Карлайл, Ентоні Локвуд та Джордж Кабінс — мають невеличку агенцію, єдину в Лондоні, яка не має дорослого керівника. Впродовж усіх пʼяти книг ми спостерігаємо за їхніми розслідами, таємницями, битвами з продавцями артефактів на чорному ринку, прагнення добитися слави та зробити собі ім’я, а також розвитком стосунків між самими героями. Локвуд має кімнату, в якій ховає свою таємницю і нікого до неї не підпускає. Люсі хоче добитися довіри від Ентоні, водночас намагаючись не зʼїхати з ґлузду, бо з нею говорить череп у склянці. А Джордж просто золотце — мій улюблений персонаж — майстерний дослідник, він завжди детально вивчає матеріали справи та штудіює усі можливі книги та архіви. Шкода тільки автор має щось проти людей плюс сайз і в книгах часто проскакують уїдливі фрази про Джорджеву фігуру. За це мінус зірочка.

🌪️У підсумку: цікава історія, класні персонажі, суміш Ghostbusters зі Скубі-Ду + детективні нотки + мила любовна лінія, яка не забирає на себе всю увагу. Мінус за фетшеймінг. Перші дві книги йшли трішки туго, але з третьої пішов екшн (мені сподобалась персонажка Голлі). Не шкодую, що прочитала! А жарти Черепа — це окрема любов 😀🥰

Хоча я і доросла, проте не змогла оминути цю серію.
Книги автора обожнюю ще з історії “Барталамеуса”.

Джонатан Страуд чудовий підлітковий автор. Так, я не раджу книги дітям менше 10-12 років. Автор все ж таки часто зачіпає теми, які можуть бути не зрозумілі молодшим школярам. Крім того, його мова в книгах не складна, але й не примітивна, яку часто використовують для написання дитячих книг.

Сама історія неперевершена. Вона атмосферна, оригінальна, щемлива та сповнена пригод.
Локвуд і Ко - агенство, яким керують діти, підлітки. Проте, часом зваженості та хоробрості у них більше за дорослих. Обов’язково прочитаю всю серію.

Хто з нас не хотів би мати в своєму розпорядженні джина? А демона? Для виконання особливо важливих доручень. Я би точно не відмовилась.
Страуд для мене автор, книги якого я гризу попри все. Так сталося і з Бартімеусом. Шлях подолання цієї книги був довгий і тернистий. Я засипала кожні десять сторінок. Навіть читала її спеціально перед сном, щоб швидше приспатися. На честь книги скажу, що ближче до кінцівки стало цікаво, але до цього ще треба дійти. Часто "Амулет" порівнюють з Гаррі Поттером, але саме я не побачила майже ніякого спілного. Слабо, хоча впевнена, що колись дам циклу другий шанс.

Заключна частина серії. Це і добре, бо розкриваються всі таємниці, але й трохи сумно, бо доводиться прощатися. Нарешті ми дізналися, як виникла Проблема із привидами і хто став винуватцем, довідалися історію родини Локвудів, а також загадку черепа.

Власне, у цій частині багато що крутиться навколо двох заборонених книг. Авторство однієї належить покійній Марісі Фіттес, а іншої... та не важливо, бо наспойлерю. Хоча, після четвертої частини розв'язка була передбачувана.

Тут кілька любовних ліній між другорядними персонажами, але мені, як і багатьом фанатам цієї серії, не вистачило кохання головних героїв. Між багатьма відчувалася хімія, але автор чомусь вирішив не розвивати її. Був момент, де одна із дівчат говорить, що любов буває різною. Я так і не второпала - це натяк на ЛҐБТ? Короче, з привидами все ясно, а з особистим життям - все складно🤷‍♀️

📌Сумніви, як і привиди, потемки дужчають...©️

Пройшло близько 4 місяців, як Люсі прийняла непросте рішення - покинути агенцію "Локвуд і Ко". От тільки працюючи вільнонайманою агенткою то тут, то там, вона зовсім не почувається частиною команди. Так триває доти, доки одного ранку на її порозі не з'являється сам Ентоні Локвуд...

Тим часом у Лондоні та його передмістях буяє весна, від неї не відстають привиди, які масово, ніби прокидаючись після зимової сплячки, дошкуляють жителям селища Олдбері-Касл, слідуючи за поводирем - Тінню, що крадеться. Випадково, а чи зовсім ні, зовсім поруч розміщені лабораторії інституту Ротвела, однієї з найбільших агенцій, що боряться з Проблемою.

Ця частина стала кульмінацією всієї серії. Кількість подій, вражень, загадок, нових засобів захисту, привідкритих таємниць, здогадок та навіть напруження між героями просто зашкалює! Ми з сином наввипередки будували власні теорії і майбутній розвиток подій. Виявляється, не все так просто, та ми цього і не сподівалися. А я ж хотіла закинути цю серію після першої книги 🙈, добре, що діти таки вмовили читати далі. Короче, мій щирий рекомендасьйон! Читайте, якщо ще ні, дивіться серіал, хоч його і не закінчать.

Чим більше я занурююся в історію агенції "Локвуд та Ко" ти більше закохуюся у цей світ із привидами.
Здавалось би після фіналу другої частини між героями не залишається секретів, але одні таємниці тягнуть за собою інші і до повного розуміння ще далеко. Додайте втому від купи роботи, нову асистентку та дар Люсі який стрімко розвивається і стане зрозуміло, що накал емоцій більшає з кожною справою. Якщо в перших книгах я в дечому не розуміла мотивацію та поведінку Локвуда, то ця книга дала необхідні відповіді. Мене дуже тішили моменти злагодженої роботи між героями і тому фінал став для мене ще більшою несподіванкою ніж у другій частині. Ну хто так книжки закінчує?! Це була прекрасна, але дуже стрімка подорож до Лондона і я хочу ще.
Доречі, якщо ви шукаєте книгу з осінньою атмосферою, то я вам дуже раджу цю історію )

Вітаю Вас у другій частині пригод маленької Агенції "Локвуд та Ко". Нас знову чекають боротьба з привидами та розслідування.
Цього разу ми дізнаємося, що за багато років до виникнення Проблеми люди займалися окультизмом і вірили, що кістки померлих можуть дати відповіді на всі питання. Тому зараз нашим героям доведеться розібратися з одним таким артефактом і з'ясувати, що ж показує "Скло та кістка".

Друга частина захопила мене одразу і тримала увагу аж до самого кінця. Постійно випливали питання, які розпалювали інтерес. Наскільки великий дар Люсі? Що приховує Локвуд? Чи може череп знати щось цінне... Фінальне протистояння для мене виявилося менш емоційним, ніж у першій книзі, але останні рядки додали ще більше інтриги. Я раджу цю історію всім шанувальникам містичних та похмурих історій з привидами)

Двічі починала читати цю книгу і обидва рази кидала буквально за кілька сторінок до початку активних подій. Добре, що третій раз я вирішила зайти трохи далі... І пропала.
Тема привидів та потойбічних гостей для мене нова і тому історія маленької агенції, яка протистоїть великій проблемі, стала для мене особистим відкриттям. Автору вдалося майстерно передати атмосферу готичного Лондону і скажу відверто, якийсь час я вважала, що події відбуваються у Вікторіанську епоху.

Боротьба с привидами стала полотном для детективної історії. Чи можна розібратися у зникненні молодої акторки п'ятдесят років назад. Можна! Якщо у тебе є здібності як у Люсі, допитливість як у Джорджа та розум як у Ентоні Локвуда.

Мені дуже цікаво, з якими Гостями ще доведеться розібратися нашій трійці героїв і що ми зможемо дізнатися про Проблему, тому продовжую читати цикл.