Нові відгуки

Це чтиво під осінню погоду, коли опадає листя, з'являється відчуття пройдешнього літа і сум за тим, що його вже не повернеш) Не дивлячись, на сумні і болючі готичні оповідання, чомусь ловиш дикий кайф по прочитанні і відзначаєш, що ці історії дарують більше комфорту, аніж туги, якою сповненні всі історії під цією обкладинкою. Видання дороге, але дуже якісне: крейдований папір, ілюстрації, все на найвищому рівні. 10\10

Цю книгу я тримала на своїй полиці близько 2 років і вона радувала моє око. Минулого року я все ж почала її читати, і це було неймовірно цікаво. Книга описує життя жінки — Конні, яка виходить заміж за баронета Кліффорда та переїжджає з ним до вражаючого маєтку Чаттерлей у Регбі. Проте вже наступного дня її чоловік повертається на фронт, адже у розпалі Перша світова війна. Через кілька тижнів Кліффорд повертається додому, паралізований від попереку вниз, що призводить до того, що він потребує постійного догляду. Конні робить усе можливе, але з часом його вада, а також його безсилля та відсутність прихильності до неї починають виснажувати її. Оскільки Кліффорд хоче мати спадкоємця, він пропонує Конні завести роман лише для того, щоб вона завагітніла і тут починається найцікавіше… 💔 Книга описує життя розумної, гарної, молодої жінки, якій нібито пощастило в житті, однак все пішло не за планом. Вона дійсно починає роман і справді закохується, однак давайте не забувати, що події розгортаються на початку 20 століття, і це значно ускладнює все, що вона планує зробити. Книга дуже щемка, приємна, цікава, захоплива... Мені приємно було її читати. Всі описи, всі діалоги були напрочуд влучні. Якщо ви любите вишукувати розумні цитати в книгах, то тут точно для себе щось знайдете. ✨ Окремої уваги заслуговують ілюстрації в книзі. Це неймовірна робота художника. Це те, над чим хочеться схилитись і роздивлятися кожну деталь. Вони влучно відображують моменти з книги. Це не просто картинка, це міні-історія в кожній ілюстрації.

Я чула про цей текст, уявляла собі любовний роман (чим в цілому він і є), але поки не дізналась хто його переклав українською, не мала планів його читати. Перекладачкою виявилась Соломія Павличко. І ось тут в мене спалахнув червоний ліхтарик в мозку і я пішла читати. Маю до пані Павличко однозначно позитивне ставлення та була заздалегідь впевнена, що книга справить враження на мене. ( Есей Оксани Забужко про Соломію Павличко теж дуже-дуже раджу для ознайомлення) Так і сталось. Звісно, тогочасна причина сенсації роману полягала в еротичних сценах. Адже 28 рік минулого століття і така кількість фалосів на кожен розділ точно справляли ефект. Але як на 21 століття, то нормально. Тож увагу сучасного читача привертають вже інші питання в книзі. Філософія. Соціальні проблеми. Рівноправʼя. Інтелектуальне життя та тілесне життя. НІЖНІСТЬ. Насамперед роман про ніжність. «Будь до неї ніжним і це стане її майбутнім». Сюжет тут не другорядний, роман все ж мав на меті зацікавити маси, прикликали до роздумів широке коло читачів. Або ж хоча б розважити. Але в той же час сюжетна лінія, як на мене, банальна. Вона - заможна жінка, а він - бідний лісник, вона втомилась від нудного асексуального чоловіка (не без причин), а він саме тут на неї чекає з голим торсом. Але це лише фон для глибоких роздумів автора про саму систему координат в якій існувало тогочасне суспільство, він її підважує і дає змогу зробити це його сучасникам. Навіщо це зараз нам в 2025-му? Бо цікаво що було викликом суспільству 100 років тому, бо цікаво що змінилось, бо цікаво чи виправдались уявлення героїв про майбутнє, бо цікаво подивитись на світ очима всіх цих людей та на себе в контексті питань які підіймає книга. Звісно, завжди на себе. Я рекомендую до читання всім кому виповнилось 18. Приємних вражень!

Читала книгу у травні минулого року і закохалася в неї. Я полюбляю читати повільні романи по типу Джейн Остін, сестер Бронте. І тут я була вражена, як чоловік міг написати так тонко так виважено жіночі думки, прописати характер та що найкраще всі поступові зміни цього характеру. Ну от скажіть, який чоловік у 20 столітті напише: «Вони (дівчата)…були такі ж розумні, як і чоловіки, тільки кращі, бо - жінки». І це зʼявляється на перших же сторінках, і, особисто мене, полонило відразу 😄 Неоднозначні персонажі, їх стосунки, все було так гарно прописано, відповідно до всіх наших людських недоліків та страстей, емоцій. Подивившись новий фільм, була засмучена, він і на половину не такий глибокий, як книга. А також, не маленький плюс, оформлення від ВСЛ. Приємний колір сторінок, зручний шрифт, а яка ж гарна обкладинка. Суцільна насолода

Роман «Коханець леді Чаттерлей» Д.Г. Лоуренса завжди був об’єктом скандалів і суперечок, зокрема через відверті сцени, що для свого часу були неабияк провокаційними. Однак, окрім чуттєвого наповнення, тут криються ще й глибокі теми — класова нерівність, психологічна ізоляція, зв’язок з природою і пошук свого справжнього «я»: тілесного і духовного. Лоуренс не боїться торкатися складних питань, які на той час вважалися табуйованими. Щодо самої оповіді, то книга будується на класичному любовному трикутнику, але з протистоянням між класами. Вона розповідає про леді Чаттерлей, заміжню жінку, що прагне близькості та розуміння, яких їй бракує з чоловіком, сером Кліффордом — інтелектуалом, паралізованим після війни. Коли в її житті з’являється лісник Олівер Меллорз, чоловік із робітничого класу, Конні усвідомлює, як їй не вистачає фізичних переживань. Безперечно, в романі є багато сцен, які можуть здивувати своїм відвертим змістом. Але важливо зрозуміти, що Лоуренс використовує їх не тільки для того, щоб шокувати, а й для того, щоб розкрити глибші аспекти людської природи, зокрема конфлікти між соціальними класами та внутрішніми прагненнями персонажів. Особливо яскраво це проявляється в сцені, де Конні та Меллорз прикрашають свої тіла квітами. Це момент підкреслює певну ідилічну природу їхнього кохання. Вони не просто сексуально притягуються одне до одного, а й знаходять у цій взаємодії красу й гармонію, що виходить за межі фізичного контакту. Це видання поєднує в собі не лише літературну, а й естетичну насолоду від чудової художньої роботи. Що ж до оформлення — студія «Аґрафка» просто прекрасно передає атмосферу цього твору через свої ілюстрації, які гармонійно поєднуються з текстом і додають йому нових сенсів. Візуальна складова є важливою частиною цієї книги, оскільки малюнки створюють додаткову емоційну глибину й підкреслюють її чуттєвий характер. Чи стала книга для мене одкровенням? Напевно, ні. Проте вона залишила чимало тем для роздумів, що, безумовно, робить її вагомою літературною працею.

Хороший історичний роман, який лишає після себе бажання колись повернутись до цієї історії.

Читала цю книгу досить давно, ми розбирали її в університеті на курсі з американської літератури. Дуже сподобалась. Не зовсім розумію негативні відгуки на книгу у ключі, що вона застаріла як на сьогодні. Логічно, адже книга написана давно, а час не стоїть на місці. Та хіба не цікаво почитати як жили люди N-кількість років тому назад, в які складні життєві обставини потрапляли внаслідок норм, що побутували у суспільстві тих часів?

На свій час ця книга, ймовірно, справді мала ефект, що шокував. Одначе для нашого сьогодення у ній немає нічого феноменального - звичайна історія пристрасті і зради. Написана гарно, не нудно, атмосферно, але сам сюжет не можна назвати приголомшливим чи надзвичайно оригінальним.