Девід Герберт Лоуренс

Це чтиво під осінню погоду, коли опадає листя, з'являється відчуття пройдешнього літа і сум за тим, що його вже не повернеш)
Не дивлячись, на сумні і болючі готичні оповідання, чомусь ловиш дикий кайф по прочитанні і відзначаєш, що ці історії дарують більше комфорту, аніж туги, якою сповненні всі історії під цією обкладинкою.
Видання дороге, але дуже якісне: крейдований папір, ілюстрації, все на найвищому рівні.
10\10

Цю книгу я тримала на своїй полиці близько 2 років і вона радувала моє око.

Минулого року я все ж почала її читати, і це було неймовірно цікаво. Книга описує життя жінки — Конні, яка виходить заміж за баронета Кліффорда та переїжджає з ним до вражаючого маєтку Чаттерлей у Регбі.

Проте вже наступного дня її чоловік повертається на фронт, адже у розпалі Перша світова війна. Через кілька тижнів Кліффорд повертається додому, паралізований від попереку вниз, що призводить до того, що він потребує постійного догляду. Конні робить усе можливе, але з часом його вада, а також його безсилля та відсутність прихильності до неї починають виснажувати її.

Оскільки Кліффорд хоче мати спадкоємця, він пропонує Конні завести роман лише для того, щоб вона завагітніла і тут починається найцікавіше… 💔

Книга описує життя розумної, гарної, молодої жінки, якій нібито пощастило в житті, однак все пішло не за планом. Вона дійсно починає роман і справді закохується, однак давайте не забувати, що події розгортаються на початку 20 століття, і це значно ускладнює все, що вона планує зробити.

Книга дуже щемка, приємна, цікава, захоплива... Мені приємно було її читати. Всі описи, всі діалоги були напрочуд влучні. Якщо ви любите вишукувати розумні цитати в книгах, то тут точно для себе щось знайдете. ✨

Окремої уваги заслуговують ілюстрації в книзі. Це неймовірна робота художника. Це те, над чим хочеться схилитись і роздивлятися кожну деталь. Вони влучно відображують моменти з книги. Це не просто картинка, це міні-історія в кожній ілюстрації.

Я чула про цей текст, уявляла собі любовний роман (чим в цілому він і є), але поки не дізналась хто його переклав українською, не мала планів його читати. Перекладачкою виявилась Соломія Павличко. І ось тут в мене спалахнув червоний ліхтарик в мозку і я пішла читати. Маю до пані Павличко однозначно позитивне ставлення та була заздалегідь впевнена, що книга справить враження на мене. ( Есей Оксани Забужко про Соломію Павличко теж дуже-дуже раджу для ознайомлення)

Так і сталось.

Звісно, тогочасна причина сенсації роману полягала в еротичних сценах. Адже 28 рік минулого століття і така кількість фалосів на кожен розділ точно справляли ефект. Але як на 21 століття, то нормально. Тож увагу сучасного читача привертають вже інші питання в книзі.



Філософія. Соціальні проблеми. Рівноправʼя. Інтелектуальне життя та тілесне життя. НІЖНІСТЬ. Насамперед роман про ніжність. «Будь до неї ніжним і це стане її майбутнім».


Сюжет тут не другорядний, роман все ж мав на меті зацікавити маси, прикликали до роздумів широке коло читачів. Або ж хоча б розважити. Але в той же час сюжетна лінія, як на мене, банальна. Вона - заможна жінка, а він - бідний лісник, вона втомилась від нудного асексуального чоловіка (не без причин), а він саме тут на неї чекає з голим торсом. Але це лише фон для глибоких роздумів автора про саму систему координат в якій існувало тогочасне суспільство, він її підважує і дає змогу зробити це його сучасникам. Навіщо це зараз нам в 2025-му? Бо цікаво що було викликом суспільству 100 років тому, бо цікаво що змінилось, бо цікаво чи виправдались уявлення героїв про майбутнє, бо цікаво подивитись на світ очима всіх цих людей та на себе в контексті питань які підіймає книга. Звісно, завжди на себе.

Я рекомендую до читання всім кому виповнилось 18. Приємних вражень!

Читала книгу у травні минулого року і закохалася в неї. Я полюбляю читати повільні романи по типу Джейн Остін, сестер Бронте. І тут я була вражена, як чоловік міг написати так тонко так виважено жіночі думки, прописати характер та що найкраще всі поступові зміни цього характеру.

Ну от скажіть, який чоловік у 20 столітті напише: «Вони (дівчата)…були такі ж розумні, як і чоловіки, тільки кращі, бо - жінки». І це зʼявляється на перших же сторінках, і, особисто мене, полонило відразу 😄

Неоднозначні персонажі, їх стосунки, все було так гарно прописано, відповідно до всіх наших людських недоліків та страстей, емоцій.

Подивившись новий фільм, була засмучена, він і на половину не такий глибокий, як книга.

А також, не маленький плюс, оформлення від ВСЛ. Приємний колір сторінок, зручний шрифт, а яка ж гарна обкладинка. Суцільна насолода

Роман «Коханець леді Чаттерлей» Д.Г. Лоуренса завжди був об’єктом скандалів і суперечок, зокрема через відверті сцени, що для свого часу були неабияк провокаційними. Однак, окрім чуттєвого наповнення, тут криються ще й глибокі теми — класова нерівність, психологічна ізоляція, зв’язок з природою і пошук свого справжнього «я»: тілесного і духовного. Лоуренс не боїться торкатися складних питань, які на той час вважалися табуйованими.

Щодо самої оповіді, то книга будується на класичному любовному трикутнику, але з протистоянням між класами. Вона розповідає про леді Чаттерлей, заміжню жінку, що прагне близькості та розуміння, яких їй бракує з чоловіком, сером Кліффордом — інтелектуалом, паралізованим після війни. Коли в її житті з’являється лісник Олівер Меллорз, чоловік із робітничого класу, Конні усвідомлює, як їй не вистачає фізичних переживань.

Безперечно, в романі є багато сцен, які можуть здивувати своїм відвертим змістом. Але важливо зрозуміти, що Лоуренс використовує їх не тільки для того, щоб шокувати, а й для того, щоб розкрити глибші аспекти людської природи, зокрема конфлікти між соціальними класами та внутрішніми прагненнями персонажів. Особливо яскраво це проявляється в сцені, де Конні та Меллорз прикрашають свої тіла квітами. Це момент підкреслює певну ідилічну природу їхнього кохання. Вони не просто сексуально притягуються одне до одного, а й знаходять у цій взаємодії красу й гармонію, що виходить за межі фізичного контакту.

Це видання поєднує в собі не лише літературну, а й естетичну насолоду від чудової художньої роботи. Що ж до оформлення — студія «Аґрафка» просто прекрасно передає атмосферу цього твору через свої ілюстрації, які гармонійно поєднуються з текстом і додають йому нових сенсів. Візуальна складова є важливою частиною цієї книги, оскільки малюнки створюють додаткову емоційну глибину й підкреслюють її чуттєвий характер.

Чи стала книга для мене одкровенням? Напевно, ні. Проте вона залишила чимало тем для роздумів, що, безумовно, робить її вагомою літературною працею.

Хороший історичний роман, який лишає після себе бажання колись повернутись до цієї історії.

Читала цю книгу досить давно, ми розбирали її в університеті на курсі з американської літератури. Дуже сподобалась. Не зовсім розумію негативні відгуки на книгу у ключі, що вона застаріла як на сьогодні. Логічно, адже книга написана давно, а час не стоїть на місці. Та хіба не цікаво почитати як жили люди N-кількість років тому назад, в які складні життєві обставини потрапляли внаслідок норм, що побутували у суспільстві тих часів?

На свій час ця книга, ймовірно, справді мала ефект, що шокував. Одначе для нашого сьогодення у ній немає нічого феноменального - звичайна історія пристрасті і зради. Написана гарно, не нудно, атмосферно, але сам сюжет не можна назвати приголомшливим чи надзвичайно оригінальним.

Книга розповідає нам про подружжя Чаттерліїв.
Сталося так, що чоловік отримав інвалідність і тепер не може мати дітей та задовольняти свою жінку.
Виходить так, що Конні знаходить собі кохання та задоволення з лісником. Далі описується їх сексуальне життя і до чого воно призвело
Що до моїх вражень, то мені книга не сподобалася.
Мені були незрозумілі персонажі, їх дії та роздуми.
Історія була досить передбачуваною, і я не знайшла в ній нічого нового або цікавого
Роздумів тут багато на різні теми: навколишнє середовище, сексуальність жінки, класова нерівність та сімʼя.
Оцінювати її не буду, тому що навіть не знаю, яку оцінку поставити.
Книги позбуватися не планую, подобається, як вона виглядає, видання просто шикарне

🌻Мене завжди цікавило, що ж такого має написати автор, що спочатку його книгу забороняють, а пізніше вона стає класикою? Еротичною класикою?

🌼Вийшовши заміж під час війни юна Конні стала леді Чаттерлі, а вже за півроку її чоловік Кліффорд повернувся додому паралізованим нижче пояса. Звісно, молоді люди намагаються пережити це по своєму. Містер Кліффорд знаходить своє покликання у літературі, зустрічах з представниками вищого класу та світських бесідах. Леді Чаттерлі піклується про чоловіка, всіляко підтримує його, але все більше застряє в цій рутині. Автор тонко підводить до думки, чи можливе сімейне життя без тілесної близькості? Чи можна втримати родину будучи близькими тільки по духу?

🌻Аж ось на горизонті з'являється ВІН. Далеко не перший чоловік у житті Констанс і навіть не перший коханець. Мелорз. Мужній і сильний. Колишній військовий, з високими заслугами і гарними перспективами, який змушений був повернутися в рідні краї і працювати простим лісником. Він вміє триматися у вищому світі, але коли його принижують низьким походженням - враз перетворюється на грубого і неотесаного мужлана.

🌼Між цими двома спалахує пристрасть, але згодом вони розуміють, що це щось більше, ніж просто захоплення. Різні світи, різне походження, соціальні рамки і... єднання душ. Фінал, якщо чесно, мене засмутив, я очікувала або драму, або хоча б натяк на хеппі-енд, тільки не отримала ні того, ні іншого.

🌻Книга приємно вразила. Вона піднімає досить провокативні теми, навіть для нашого часу. Звісно, еротичними сценами вона навряд чи здивує, хіба тільки деякими насмішить, але на той час думаю це був прорив.

Цей роман у Великій Британії свого часу було заборонено та визнано аморальним. Готовий тираж вилучили, і лише в 1960 році після гучного судового процесу книгу реабілітували.
⠀
Усе через те, що в книзі автор описує еротичні сцени, говорить про секс, а в Англії в ті часи його вважали гріхом і брудною справою.
⠀
Зараз же роман став досить популярним і відомим, його читають, а нещодавно вийшла і нова екранізація від Netflix із Еммою Кортні та Джеком О‘Коннелом.
⠀
Історія розповідає про життя родини Чаттерлі. Кліффорд - аристократ і інтелектуал, але після війни отримав поранення, після якого більше ніколи не міг ходити. Його дружина - Конні через це втратила надію стати матір’ю, а ще не отримує задоволення в сексі, чого їй би дуже хотілось. Та Кліффорд навіть не помічає її і не дарує ніяких проявів ніжності, зациклившись на собі. Тож Конні закохується в їхнього лісника, який може дати їй те, що вона хоче.
⠀
У книзі є еротичні сцени, але я б не сказала, що вони прямо дуже відверто описані, звісно, й не 1-2 речення. А деякі моменти мені навіть були смішні. Та все ж це книга 18+.
⠀
Не вистачило чуттєвості й ніжності між головними героями. Не було відчуття, що вони пара, що закохуються одне в одного. Автор описував думки героїв, але це було не дуже емоційно.
⠀
Не оцінила я і діалоги про перевагу класів, про гроші, про секс, духовність. Це все добре, але особисто мені було трохи нуднувато їх читати і я хотіла, аби автор пошвидше перейшов до розвитку сюжету, зокрема до розвитку стосунків між головними героями.
⠀
У той же час книжка дуже легко читається і справді цікава. Попри те, що я знала сюжет після фільму, я із захопленням знову проживала історію.
⠀
Щодо героїв, то Конні була зрозумілою і відкритою, вона мені найбільше сподобалась. Кліффорда було шкода, а от Олівера я часом не розуміла, які в нього емоції до Конні? Лише в кінці все стало на свої місця.
⠀
Фільм мені сподобався більше. Він якийсь більш чуттєвий і не містить велику кількість непотрібних діалогів. Я передивилась його навіть другий раз.

На мою думку, не актуальна історія + події розгортаються ну дуже повільно. Анотації, що обіцяють революційні феміністичні думки головної героїні та чуттєві сильні емоції не відповідають дійсності, можливо, відповідали століття тому. Не дочитала, покинула