Якщо ви хочете трошки вимкнути мозок і прочитати щось лайтове та незамисловате - ця книга те, що вам треба. Звісно, якщо ви не боїтеся дізнатися такі лайфхаки: ? як правильно зібрати інформацію та підготуватися до вб?вства; ? якими способами можна кокнути "клієнта"; ? як добре та надійно сховати тіло. Це комедійний бойовик про кілера, який займається вбивствами і паралельно... шукає собі дівчину. Звісно, ці дві речі важко об'єднати, саме на цьому й закручується історія. Мені сподобався переклад книги, такий "тюряжний" жаргон, мати та смішна ругань, від якої я дійсно хіхікала, поки читала. Кілька сценок мене дуже повеселили. Історія читається досить легко та швидко. Якщо ви любите чорнушний гумор і бойовики - ця книжка вам сподобається. Рекомендую, але не всім ? "Водій вистромився з вікна й обклав мене чотириповерховим матом за всіма правилами дорожнього етикету, вдавив педаль газу й умчав на всіх парах"

Перші 60 сторінок моє враження було лише: ВАУ. Та чим далі я читала, не можу сказати, що книга ставала гіршою, але моє ставлення постійно скакало від - треба кидати бо нудно, до - блііін як цікаво. Головний герой це ходячий ред флег, я би навіть сказала, що йому в принципі не можна зустрічатися з жінками. Тим не менш, читається легко, купа жартів, я зловила цей вайб. Як для людини, яка любить читати про вбивць, це - саме те, що треба. Переклад класнючий, в принципі сподобалось.

Комедія? Кримінальний трилер? Детектив? Бойовик? Тут усього потроху і я знатно посміялася! Тож давайте, читаки, трішки розповім про сюжет. ~ Іан Бріджес любить свою роботу: гарно платять, завдання цікаві, багато вільного часу. Але крім цього є одна проблема — відсутність особистого життя, адже з його професією ой як важко знайти кохання. А він так хоче жіночого тепла й любові. Звісно, Іан зустрічає багато дівчат, але ті зазвичай помирають. При чому найчастіше від його руки. Бо Іан кілер. Однак це не зупиняє його шукати ту єдину. Головне — випадково не вбити її. ? Кілер, що прагне справжнього кохання. Це ж, бляха, інтригує! А у виконанні Денні Кінна — до біса геніально! Головний герой спочатку здавався мені доволі суперечливим персонажем, але по мірі розкриття певної частини його життя я пройнялася глибокою симпатією. І навіть його прагнення знайти справжнє кохання, щось щире, попри роботу кілером, стало мені зрозумілим. Відбираючи життя, щоб не піймали, залишаєшся дуже самотнім. Адже ти не можеш поділитися своїми гризотами. Тому мені сподобалося, коли у сюжет було введено учня Іана — Крейга. Як інь та янь вони доповнили одне одного, зрештою, навіть стали друзями. Звісно, я раділа, коли з'явилася Аделаїда, але на останньому реченні в книзі, що стосувалося її, я вибухнула сміхом ? Окремо виділю відмінний гумор автора (схоже, я фанатка британського гумору, який не всім заходить) і увагу до деталей. Після цієї книги можна й самому змінювати професію ? (привіт зубні бомби та прихований укол інсуліном). Для мене "Щоденник кілера" — це іронічна комедія. Від початку і до кінця. Я не пам'ятаю, щоб колись так сміялася, читаючи про шість убивств протягом однієї ночі. І навіть дочитавши, я поки не знайшла відповіді на питання: то хто ж такий Іан Бріджес — божевільний убивця чи жертва долі? ~ Книгу однозначно рекомендую, причому усім. Упевнена, від прочитання ви отримаєте таке ж задоволення, як і я?

Це просто вибух! Якщо хочете читати книгу, яка одночасно змусить вас сміятися, шокуватися і злегка нервувати, то це саме та книга. Можу сказати, що цю книгу можна описати 3 словами: комедія, легкий трилер, та чорний гумор у формі літератури. Головний герой — кілер, який прагне кохання, але багато дівчат з якими він зустрічався гинули, по більшій частині від його руки. Він розмірковує над життям, знайомить нас зі своєю дивною філософією і за це заслуговує на симпатії, навіть якщо він, по суті, не самий еталон доброчесності. Денні Кінг чудово справляється з поєднанням гумору і темних тем, причому не так, щоб це виглядало нав'язливо чи неприродно. Все на місці — і напруга, і смішні ситуації, і дуже незвичайні персонажі, з якими я просто не могла не посміятися. Потрібно бути готовим до того, що іноді книга бере різкі повороти, які викидають тебе з комфортної зони. Але це не мінус, а швидше її родзинка. Дуже хотілося б, щоб у цієї книги було продовження. Якщо хочете щось нестандартне і веселе, що змусить вас поглянути на життя через призму абсурду, то "Щоденник кілера" точно вартий уваги. Але майте на увазі — сміятися з того, що вам здається зовсім не смішним — це нормально?

Блискуча чорна трагікомедія без жодної поступової розкачки - автор сходу вивалює на вас гору шаленої чорнухи чорніше за чорну і буквально не дає продихнути протягом усієї книги. Дуже специфічний, цинічний і жорсткий гумор і надзвичайно майстерний стиль та мова. Зазвичай не оцінюю книги, але цій хочеться поставити сотню з 10❤️‍? Головний герой - дужее… талановитий… кілер, але на інших фронтах його життя не складається. І він трохи звихнутий на ідеї знайти собі дівчину. Ідеальну, але ідеали у нього… ну, хай буде нестандартні? Це плюс-мінус ключова сюжетна лінія. Будуть і інші, і всюди чорний гумор дуже тісно межуватиме з драмою. Бо окрім того, що герой весь час когось вбиває, він ще й постійно бореться зі своїми внутрішніми демонами, а тих стає тільки більше. Та загалом сюжет не надто складний і оригінальний, а от стиль, нюанси, ситуації, мова - це просто геніально❤️‍? Божествена лайка, божествений стьоб над усім підряд. Коротше, нема навіть що додати - це шедевр, значно крутіше, ніж я очікувала. Але міцно кішить тригерами, тож читати варто не всім. Серед основних тригерів: сексизм, мізогінія, гомофобія, ейджизм, тощо тощо тощо. Список насправді довгий, і всі упередження, які можуть вам спасти на думку, тут точно є - бо по суті, головний герой - шалений мізантроп, хоча більш за всіх він ненавидить самого себе. Я не знаю, варто вам це читати чи ні, але якщо тригери вас не лякають, то точно читайте, бо текст шикарний, з купою дуже влучних художніх прийомів. Це незрівнянна насолода. В моєму топі року книга буде однозначно.

Іан - кілер. І він збіса хороший в своєму ділі. Професіонал. Йому подобається його робота, він має вдосталь грошей, єдине, що не вистачає - коханої жінки поруч. Так стається що всі дівчата, з якими зустрічається Іан - гинуть. В більшості випадків - від його руки. Як бачите, це досить серйозна перешкода для міцних стосунків. Крута книга. Читається легко, чудовий стиль, а влучний переклад ідеально підкреслює комічність. Наявність чорного гумору додає родзинки, я особисто люблю таке. Сарказм, вбивства і трохи драми - все в одному флаконі, але в потрібних дозах. На можу сказати що головний герой абсолютно позитивний персонаж, але за ним було цікаво спостерігати і мені дійсно хотілось щоб він таки знайшов свою даму серця. Мені особисто вся ця історія нагадала Декстера. От є щось в них схоже. Якщо ви любили цей серіал - книга вам сподобається.

Цю книгу я "змусила" читати свій КК "Невгамовні" і ні про що не шкодую ? Бо найперше я кайфувала від її читання і дівчата, які читали зі мною, теж. Ми ще сміялися на обговоренні, бо ніхто не прийшов сказати, що не сподобалось, а це майже неможлива ситуація ? Про що ж ця історія? Ми знайомимось з Іаном, він такий собі невдаха в любовних справах, у дружбі та й взагалі в соціальній взаємодії, але при цьому він крутий кілер, який знає сто та ще один спосіб вас вколошкати, але не може дати ради зі своєю матір'ю.. Ця історія настільки абсурдна, клішована, гіперболізована, стьобна й чорнушна, що настільки ж прекрасна і смішна в цій своїй неідеальності. А ще вона максимально вайбує тими епічними бойовиками нульових, з усіма вибухами, палаючими машинами, перестрілками, погонями на байках, та героєм "один проти цілого світу", справжній екшОн ? Ну, і безперечно одним з найкращих моментів книги для мене є саме той, коли до Іана приставлять новенького, аби майстер передав знання (чи може це змова і Іану треба перейматися за свою дупу?). До речі, я навиділяла в цій книзі стільки цитат, що в ній майже не лишилось "живого місця", бо там такий набір перлів, неможливо втриматись ? "Я просто тинявся за нею хвостиком і зирив, як її бахури потихеньку підчищали зранку мою свиню-скарбничку, доки маман ще дрихла. О так, мою свиню-скарбничку. У її спині побувало більше ножів, ніж у тілі Юлія Цезаря". Я не знаю, якщо ви ще не захотіли познайомитись з творінням Денні Кінга, то мої повноваження — всьо, але ще одне, наше оформлення мені дуже сподобалось, одна з найкращих обкладинок.

Нещодавно трапився мені поганий відгук на цю книгу, і я на секунду навіть подумала, що вона мені може не сподобатися. Але вкотре переконуюся, що спочатку потрібно прочитати самій, а вже потім формувати враження. Тому дуже радію, що не відступила і таки прочитала «Щоденник кілера» Денні Кінга? Так, у книзі багато нецензурної лексики, специфічний головний герой (кілер без принципів та почуття жалю), але в той же час, класний переклад, багато гумору та цікава і зовсім не монотонна історія, яка тримає до останньої сторінки. Маємо такого собі молодого чоловіка на ім’я Іан, який всім розповідає, що працює з комп’ютерами. Але насправді, він один з найкращих кілерів у Лондоні (а може й в цілій Англії), який не боїться взятися за справу та довести її до кінця. Не задає лишніх питань, ніколи не відмовляється від роботи та навіть готовий пожертвувати найціннішим, щоб бос був задоволений. Але скільки часу таке триватиме? І чи не почне Іан щось підозрювати? Класна та напружена історія, яка сподобається вам. Моментами, нагадувала мені фільми Гая Річа, що однозначно додає плюсів цій книзі. • Щось, що, я гадав, лишилося далеко позаду, але від минулого ніколи не втечеш, адже саме минуле робить вас тим, хто ви є сьогодні. ? The Handle – Chris Benstead