Цікаве українське фентезі з містичною атмосферою. Сюжет тримає увагу завдяки таємничому Гонихмарнику, родовому прокляттю та вплетеним легендам і казкам. Разом із тим стиль місцями перевантажений метафорами та пафосом, а юнацький сленг і деякі діалоги виглядають неприродно. Фінал здається трохи поспішним, а поведінка головної героїні та окремі моменти іноді дратують.

«Чарівні істоти українського міфу. Домашні духи» В 988 році князь Володимир хрестив Київську Русь, а чарівні створіння живуть в наших домах і думках по сьогодні. Чи то міфи, чи легенди, чи зовсім вигадані казочки, але від малого до старого знають про хазяїв дому - Домовиків, вечірнього гостя Дрімоту та інших цікавих персонажів. Книжка відкриває природу і пояснює зміст «забобонів», яких, мабуть, хоч іноді притримуються в кожній сім’ї, але чому саме більшість з нас точно не знає. Це цікаво та міфічно. Сподобається і дорослим, і дітям! аа і ще забезпечте дитину ковдрою, бо іноді під неї хочеться сховатись

В цілому книга сподобалась. Спочатку було трохи боляче читати про переживання щодо дітей, особливо знаючи що десь є та людина, яка стала прототипом героїні, але з появою Полудниці стало цікавіше — саме вона, по суті, підштовхнула головну героїню почати розбиратися у власному житті. І тут виявляється, що життя не таке вже й ідеальне, як здавалось. Як на мене, у сюжеті було досить багато кліше: невірний чоловік, батьки зі своїми таємницями, непроста смерть подруги та інше. Деякі повороти я здогадалась заздалегідь, але при цьому друга половина книги читалась захопливо. Хоча про частину героїв хотілось дізнатись більше, а не всього лише декілька сторінок. Для мене вже в авторки є впізнаваний стиль: суміш казок, міфів та реальності, тому трохи було враження "це ж було вже".

??✨️"Троян-зілля" Дари Корній – захопливий роман, де межа між світами зримим і незримим розмита як акварельна фарба. Гуляєш на сторінках залитою світлом ліхтарів львівською бруківкою, насолоджуєшся маскаронами на будівлях, домальовуєш подумки фіакр, запряжений двома гнідими конями... ???Мить і ти в Карпатах: стоїш під перехнябленою хатиною пані Пісні, наминаєш афини, задивляєшся на стрункі грицики зі серцеподібними листочками на тонюсіньких стеблах. Зачаровуєшся кронами столітніх дерев, віднаходиш таємниче троян-зілля, знайомишся з босорканею. Лише місяць як тонкий серпик супроводжує мандрівку, насипає у пригорщі роси й віщує теплу ніч? ?Головна героїня – Вероніка Вишневецька, дочка монополіста з продажу побутової хімії Януша та Урсули. Дівчина живе у статках, навчається, професійно володіє навичками гри у шахи. Її життя нагадує плесо озера: спокійне, без брижів, подекуди поросле ряскою визначеності? ?Яскравим спалахом стає закоханість: Вероніка виходить заміж за Ростислава, розчиняючись опісля всеціло в сімейному житті. З коханим її познайомила подруга Ксенія, одначе підлаштувавши їх зустріч. І на їх весілля саме вона передасть дивний подарунок: сервіс із дванадцятьма горнятками, на кожному з яких зображений лилик [кажан]? ?Вероніка двадцять років проживає як у летаргічному сні. Лікарні, обстеження, викидні. Здається, коло замкнулося. Втім, одначе жінці сниться сон і вона починає шукати відповіді там, де вони зазвичай є, як загублені окуляри над скронями: під носом? ?Шлях до себе справжньої розпочинається із ламання пісочних замків, нової стрижки в стилі "боб-каре", яскравого одягу. З розуміння, що ідилічність часом має виворіт, а за ним – численні зради. Як вона впорається з усім – читайте. Бо ця історія варта, аби в неї зануритись як у гірську річку? ?Мова Дари Корній для мене як пісня: читаєш на єдиному диханні. У сюжет майстерно вплетено гуцульський фольклор: легенду про трьох сестер, вбитих мачухою, босоркань, Полудниць, лиликів. І поміж цими двома світами вияскравлено усвідомлення про те, що все врівноважується. Що зло здатне перетворити серце на каменюку, вірність на зраду, надію на приреченість. Та маємо бути здатні протистояти!

Я б дуже хотіла прочитати цю історію в 13 років, бо тоді просто обожнювала такі книжки, але дізналася про неї лише через 10 років. Це було б дійсно цікаве підліткове фентезі, але враховуючи скільки я прочитала, то мені це все здалося досить легким, а хотілося більше заглибитися в історію. Язичницька міфологія, перше кохання, сімейні таємниці, древні прокляття, надприродні здібності, цікаві міфи і гарні описи Карпат. Це те що мене дуже зацікавило і місцями історія була дуже атмосферною саме через вдалі описи, але вона така дитяча. Хоча головним героям вже 19, але якби весь час там не згадувалося, що вони навчаються в університеті, то я б вважала що їм по 14. Аліна мене дуже бісила. Вона до всіх ставиться зверхньо, вважає, що вона не така як інші і набагато розумніша за свій вік. По факту просто розпещена дитинка. До викладачів вона звертається тільки на ім'я, бо це по батькові це не по-українськи, а якщо з нею хтось не згоден, то вона вважає цю людину дурною. Книжки вона читає тільки серйозні та розумні з самого дитинства, а не як її нерозумна мати любовні романи. Вона все знає краще за інших і поради їй не потрібні. Це як раз і привело її до найтупішого рішення, але навряд чи вона це зрозуміла. Олександр якого всі називають "Кажан" бо він завжди в чорному. Я не знаю що про нього можна скази, окрім того, що він типу міфічна істота. Загалом це все що я про нього зрозуміла. Другорядні персонажі максимально шаблонні. Моє улюблене це дівчина яку Сашко взяв в похід у гори аби викликати ревнощі в Аліни, а дівчина прийшла туди на підборах і влаштувала через це істерику і потім ще штук десять?? Якщо прибрати звідси всі їх взаємодії, то залишиться цікава історія про дві родини яка тягнеться вже століттями що мені дуже подобається. Але, на жаль, тут є всі ці персонажі. Навряд чи читатиму другу частину. І ще в першому виданні в анотації сказано, що це українські Едвард та Белла. Спочатку я не розуміла, але тепер напевно згодна. Якщо брати їхню "логічну" поведінку, то дуже підходить.

Ви , мабуть, вже прочитали анотацію до книги і шукаєте відповідь на питання "купувати чи ні ?" тут. І це класно, адже в тому коротенькому викладі не написано , про що САМЕ нам хоче розповісти авторка. Дія відбувається у Львові. Це старовинне місто сповнене казок та легенд. Його часто можна зустріти в книжках , що описують магічні місця України. Тож ось двоє , на перший вигляд, звичайних героїв : дівчина-бунтарка з неабияким талантом художниці зустрічає темного красунчика , що вміє зачаровувати. Далі в сюжеті розповідають про кімнату-горище дівчини ,яка ,до того ж, є студією творчості де дівчина поступово знаходить себе. Окрім цих подій , авторка також розповідає про місце, звідки все почалося (під "все" маю на увазі історію Кажана та Аліни), і ви здивуєтеся , адже дізнаєтеся багато таємниць про родини наших героїв та українську міфологію. Дара Корній - сучасна українська авторка , яка відвідує книжкові події та зустрічі , підписує книжки читачам та має у своєму арсеналі історії різних жанрів. Серія про гонихмарників складається з 2 книг, а зараз ви читали відгук про першу частину. І , запевняю, ця історія варта прочитання.

Книга Дари Корній — це ніжна і дуже особиста історія, що проникає прямо в серце. «Тому, що ти є» розповідає про любов у її найрізноманітніших проявах — від тепла родинних стосунків до тих моментів, коли слова зайві, але почуття гучніші за будь-які пояснення. Читаєш і відчуваєш, як кожна сторінка наповнена щирістю та емоціями, які неможливо ігнорувати. Це книга про важливість бути поруч і про те, як підтримка може змінити життя. Ідеальний варіант, щоб нагадати собі про головне.

Аліна - студентка художньої академії, дуже непересічна юнка із зеленим, наче в мавки, волоссям, любить читати серйозні книжки й має на все свою думку. З татом у неї дружні стосунки, а от з мамою трохи напружені через її гіперопіку й нерозуміння та може для цього є причини... Одного разу дівчина знайомиться з Кажаном, від якого мліють усі дівчата, але його чари чомусь не діють на Аліну, а сам хлопець, здається, закохується в неї та чи будуть вони разом, адже їх обох переслідує давнє прокляття. Вперше прочитала цю історію в далекому 2012-ому й була в захваті. Я рідко перечитую книги [ніколи], але тут вирішила, що час. Проте боялася розчаруватися, адже стільки років пройшло. Але ні. Звісно, деякі нюанси є, які мене дратували (сподіваюся, що в новому виданні цього нема), але загалом ця історія знову захопила мене, тепер дуже хочу прочитати "Гонихмарницю". Тож якщо любите українську міфологію, легенди, Львів, Карпати, природу, магію, то вам сюди. Сьогодні у Львові дощить, мабуть, Гонихмарник знову закохався)