Книга описує життя жінок у Кореї з 80-х років і до сьогодні через історію Кім Джійон, у якій можна впізнати будь-яку жінку. Тут порушуються теми сексизму, знецінення, домагань, репродуктивного тиску та багато інших проблем, знайомих багатьом. У якийсь момент мені навіть здавалося, що авторка перебільшує задля драматичності — адже невже все може бути настільки погано? Невже суспільство може аж так зневажати половину свого населення? А потім вона наводить офіційну статистику, яка просто шокує. Хоча книга написана трохи сухувато, вона важлива, я не можу поставити їй менше ніж 5 зірок.

Ця книга ідеальний варіант, щоб взяти в дорогу. За один приріст ти читаєш не тільки цікаву історію, яка змушує вирувати емоції, а ще й розповідь, підкріплену статистичним фактажем, які в моменті переосмислюєш. Як же хочеться, щоб ця книга була в дорослій шкільній програмі, коротка книга, яка стисло, але цікаво розповідається роль жінки в суспільстві (звісно здебільшого це стосувалось саме Кореї і не повністю можна перенести на нашу реальність) та роль матері в життя сім'ї. Однозначно, рекомендую до прочитання!

Я хочу, щоб її читали і чоловіки теж. "Кім Джійон 1982 року народження" - книга про те, як можна бути звичайною, але світ навколо все одно буде тебе ламати - м'яко, непомітно, день за днем. Книга не потребує крутих поворотів, глибинних міркувань та надмірного драматизму. Саме через повсякденні спостереження подається реальність, в якій перебуває ледь не кожна жінка. І це ще дужче вражає. На жаль, непрямий насильницький акт має місце і в сьогоденні. Книгу 100% раджу і сама буду перечитувати її ще.

швидка для читання і водночас про нелегку тему — жіноче життя у Кореї (і не тільки у Кореї) книга, яку б я радила прочитати кожному, просто через сенс який вона несе мені взагалі в моїй бульбашці незрозуміло, як можна вибачатись за народження дівчинки, коли ці ж дівчата МАЮТЬ(не моя особиста думка) продовжувати цей ? рід ця книга, на 50% художня, на 50% щось типу нонфіку тому що тут представлено багато статистики і в принципі — тут описано життя середньостатистичної кореянки Кім Джійон це — як збірний образ втілений в одному персонажі в патріархальному світі і звісно, було цікаво почитати про культуру іншої країни а, ну і кінцівка трохи вбила "Ех, все ж працівники-жінки, які ще не втрясли питання народження та виховання своїх дітей, створюють одні проблеми, хай якими би прекрасними професіоналами вони були. Треба буде обов'язково впевнитися, що та лікарка, яку візьмуть на місце Суйон, незаміжня."

Це перша книга авторки з Південної Кореї, яку я прочитала. І це був цікавий досвід! В книзі розповідається про Кім Джійон, жінку, яка живе з чоловіком і маленькою донькою. Чоловік багато працює на роботі, а родичі живуть далеко, тому Джійон сама цілими днями мусить справлятися з вихованням доньки і хатніми справами. В якийсь момент, вона починає себе дивно поводитись. Вона неначе перевтілюється в інших знайомих жінок, власну матір чи подругу, і каже дошкульну правду чоловіку та родичам. Щоб пояснити як таке сталося з Джійон, авторка розповідає про її життя від дитинства до теперішнього часу. Авторка оповідає погляди Південної Кореї на дівчат і жінок, починаючи з 80-х років. Від деяких моментів аж волосся стає дибки! Особливо зачепила маніакальність щодо народження хлопчиків, що іноді доходила до страшних наслідків. Або спеціальний відбір хлопців ще зі школи. Також, хоч ця книга написана як художня з фантастичними елементами, в ній присутня реальна статистика, на яку посилається авторка вкінці кожного розділу. І це додає достовірності вигаданому сюжету. Ця невелика за розміром книга цікаво написана і піднімає багато важливих питань, на які варто звертати увагу.

починаючи цю книгу будьте готові до шаленої несправедливості. до жахливої реальності життя кореї у 80-х, і навіть зараз, і ще раніше. до того світу де чоловіки отримують все чого забажають і досягають вершин, а жінки просто придатки до них, просто ті хто має жертвувати всім заради загальноприйнятих норм. і читаючи цю книгу завжди пам'ятайте: "бути жінкою і працювати — соромно. бути жінкою і не працювати — ще гірше" починаючи читати «кім джійон» я точно очікувала не те, що отримала, хоча навіть і не знаю чого очікувала, просто точно не такого. сюжет розповідає про жінку, кім джійон, яка почала час від часу перетворюватися в інших людей. хтось із них і досі жив, хтось уже давно помер, але усі вони були жінками, яких вона колись знала. джійон абсолютно точно ставала цими жінками… а потім нас повертають у її дитинство і розповідь починається від самого початку. багато роздумів про те, чому чоловікам дозволено жити так як вони хочуть, а жінки мають бути домогосподарками, матерями, ідеальними служницями. багато несправедливості, багато спроб щось змінити. іноді навіть успішних. це той тип книжок після яких ви дивитесь на світ по-іншому, після останньої сторінки я просто відчувала вдячність що не народилась в кореї того часу і що маю право сама вирішувати чого хотіти і коли. і цю книгу точно варто прочитати всім, просто щоб глибше зрозуміти чому так відбувається.

починаючи цю книгу будьте готові до шаленої несправедливості. до жахливої реальності життя кореї у 80-х, і навіть зараз, і ще раніше. до того світу де чоловіки отримують все чого забажають і досягають вершин, а жінки просто придатки до них, просто ті хто має жертвувати всім заради загальноприйнятих норм. і читаючи цю книгу завжди пам'ятайте: "бути жінкою і працювати — соромно. бути жінкою і не працювати — ще гірше" починаючи читати «кім джійон» я точно очікувала не те, що отримала, хоча навіть і не знаю чого очікувала, просто точно не такого. сюжет розповідає про жінку, кім джійон, яка почала час від часу перетворюватися в інших людей. хтось із них і досі жив, хтось уже давно помер, але усі вони були жінками, яких вона колись знала. джійон абсолютно точно ставала цими жінками… а потім нас повертають у її дитинство і розповідь починається від самого початку. багато роздумів про те, чому чоловікам дозволено жити так як вони хочуть, а жінки мають бути домогосподарками, матерями, ідеальними служницями. багато несправедливості, багато спроб щось змінити. іноді навіть успішних. це той тип книжок після яких ви дивитесь на світ по-іншому, після останньої сторінки я просто відчувала вдячність що не народилась в кореї того часу і що маю право сама вирішувати чого хотіти і коли. і цю книгу точно варто прочитати всім, просто щоб глибше зрозуміти чому так відбувається.

Книжка розповідає про Кім Джійон, від її шкільних, підліткових років, до дорослого життя, народження дитини. Дівчина проживає у Кореї в часи, коли між чоловіками та жінками не існувало рівних прав (чесно кажучи, не знаю, як зараз із цим питанням там, бо оповідь йдеться від 1982 до 2016 року). Ця історія типу художня, але більше схожа на якийсь репортаж чи біографічний мемуар. Оповідь ведеться від третьої особи, яка й описує життя Кім Джійон. Книга нагадує біографію однієї жінки, якій часто доводилось зіштовхуватися із гендерною дискримінацією. Книжка невеличка й швидко читається, написано досить легко. Але таке відчуття, ніби це журналістське дослідження чи що, тут навіть є статистика, факти про дискримінацію жінок у Кореї, які нібито підтверджують слова автора. Тому герої змальовані досить сухо й не приймаєшся симпатією до них. Основне в цій книзі - це проблема дискримінації жінок і вона, звісно, прописана дуже добре. Тут ми бачимо й те, які упередження щодо жінок є на роботі, в побуті, як чоловіки сприймають жінок, як важко жінкам пробиватися у своїй професії та про те, як жінкам доводиться жертвувати кар’єрою, щоб народжувати та виховувати дітей. Кім Джійон хотіла працювати і її обурювало таке ставлення. Вона була амбіційна, хотіла рівних прав, але не вела активної боротьби за це, тож що її спіткало? Мені пощастило жити в часи й в суспільстві, де вже немає такої гендерної дискримінації. Я її, можна сказати, взагалі не відчуваю, тож, попри не художній виклад, сухість та скупість на емоції в тексті, мені було шкода головну героїню цієї книжки.