"Важкий понеділок". Санджай Ґупта. Чому про неї ніхто не пише? Адже вона точно варта уваги.

Як же я таке люблю! Коли читаєш не заради "почитати", а замислитися ледь не в кожній главі. А тема тут ох яка непроста...

Найкращі хірурги однієї з найкращих лікарень США борются не просто зі складними клінічними випадками, але здебільшого зі смертю. Та іноді програють... в тому числі і через власні помилки... І тут ми дивимося прямо в очі людському фактору, адже будь-який професіонал своєї справи — в першу чергу саме людина. А людям властиво робити помилки, і невідворотні також( Ні, автор не відбілює і не виправдовує промахи лікарів, але показує зворотню сторону. Як лікар проживає цей біль, як помилки впливають на його підсвідомість і подальшу працю та як вчиться жити із цією тінню далі.

Для мене особисто ця книга не виключно про тонкощі лікарської практики. Через всі ті історії (а їх достатньо, щоб заглибитися в тему як слід) починаєш замислюватися і про свої помилки, про те, що вже не виправити і неможливо просто пробачити собі та відпустити. Адже це не кнопка. І ми — не машини. Ми — люди.

Дочитала ❤️‍🩹 І мені так шкода прощатися зі всіма цими героями! Буквально ходила й обіймала книжку.

Вона про сприйняття інших та себе попри страхи та упередження. Про справжню безумовну любов. Про вихід за межі своєї бульбашки. Про пошук свого місця.

Я сміялась, хмурилась, підбадьорювала в голос, ледь дихала, гучно видихала, подумки обіймала. Мені так хотілося провести хоча би день із цими магічними дітьми, побути з кожним окремо і сказати їм ціле море теплих слів.

Дуже рекомендую 💙

На днях дочитала збірку Григора Тютюнника. Однозначно продовжу серію "Неканонічний канон". Вважаю, українських авторів не просто варто знати, а ми саме маємо.

У Тютюнника мова багата на файну полтавську говірку, гарні та не нудні описи природи. А через непростий особистий шлях герої прописані тонко, зі знанням психології. Деякі моменти - автобіографічні, і тут я вдячна видавництву за ключ до розуміння тексту на початку книги. Спойлерів в ньому немає, тому можна сміливо читати.

Тож, раджу.

Іноді люблю "розбавити" читання підлітковою літературою. А тут ще й таке гарне видання від Nebo Booklab 💚

"Аляска" - легка історія про боротьбу зі світом чужинців та негідників, психічні травми очима двох підлітків і шлях до зцілення. Думаю, з гарною режисурою книга може стати непоганим сімейним фільмом. Ну, і я таки закрила свій квітневий гештальт "книга про собаку" 😅 Фух, заспокоїлась)

Я хочу, щоб її читали і чоловіки теж.

"Кім Джійон 1982 року народження" - книга про те, як можна бути звичайною, але світ навколо все одно буде тебе ламати - м'яко, непомітно, день за днем.

Книга не потребує крутих поворотів, глибинних міркувань та надмірного драматизму. Саме через повсякденні спостереження подається реальність, в якій перебуває ледь не кожна жінка. І це ще дужче вражає. На жаль, непрямий насильницький акт має місце і в сьогоденні.

Книгу 100% раджу і сама буду перечитувати її ще.