"Це ж було вже". Ця фраза із популярного мему не один раз зринала із моєї пам'яті, поки я читала "Роздоріжжя круків". Для мене цікавою книга була лише в тому, що пояснила деякі моменти із попередніх книг про відьмака. Але по сюжету "це ж було вже". Бо просто читаєш і знаєш, що буде далі. Думаю, що автор міг би написати книгу краще і цікавіше. Але що маємо, то маємо.

Це історія про становлення Ґеральта як відьмака, про потвор, справедливість і помсту. Була дуже рада повернутися до цієї саги і відчула, як скучила за нею. Тут ми зустрінемо когось зі знайомих персонажів, познайомимося з новими, отримаємо відповіді на деякі запитання. У якийсь момент зловила себе на тому, що зовсім не хочу читати цю книжку швидко, хотілося якнайдовше побути в цьому всесвіті з цими героями. Фінал трошки розірвав серденько ❤️‍🩹 Справа коваля — ковадло й молот. Справа відьмака — вбивати потвор. А карати за злочини — це справа старости й судів.

Отримала. Ще не читала. Але була дуже приємно вражена тим, що книги прийшли запечатаними. Власне те, що треба до Миколая!

Чесно кажучи, мої очікування від цієї книги були заниженими, проте прочитавши її, я була неймовірно здивована. Жодні скандали довкола релізу, жодні відгуки інших книголюбів не змогли зіпсувати мого враження від цієї книги після її прочитання. Було дуже цікаво знову повернутися у світ Відьмака, побачити пригоди Ґеральта ще за юнацьких часів та поглянути на цього персонажа з іншого боку. Проте, як на мене, він не сильно то і відрізняється від того Ґеральта, якого ми бачили в основній серії. Фактично, можна пропустити цю частину не втративши багато. Вона - бонус до серії. Проте для мене цей бонус був приємним та близьким до серця.

При всій популярності Відьмака, книги не варті очікування. Мене вистачило на 2,5 книги, щоб кинути цикл через те, що вони жахливо просочені сексизмом і сексуальною об'єктивізацією жінок. Всі жіночі персонажі або вже мали стосунки з Геральтом, або матимуть, або за можливості періодично мають. Стосунки між Йенніфер і Геральтом дуже дивні та настільки далекі від моногамних, наскільки це можливо. Навіщо стільки уваги цьому питанню в класичному фентезі, взагалі не зрозуміло і не доречно. До автора дуже багато питань з приводу цього. Це просто неймовірне розчарування.

"Потім казали, що чоловік той прийшов у місто з півночі, через браму Линварів. Йшов пішки, а нав'юченого коня вів за повід. Стояло пізнє пообіддя, а вуличка була порожньою. Було тепло, але чоловік той мав напнутого на плечі чорного плаща. Чим привертав увагу" З цих слів у 1986-му році почалася славетна історія про Сірого Вовка - відьмака з Рівії або просто Геральта. Скільки ж ця книга пролежала в мене на полиці, а як випадково вона взагалі в мене з'явилася! Довго я відкладала читання, але настрій забажав фентезі ? І світ Анджея Сапковського підкорив мене дуже швидко, починаючи з чітких описаних рухів меча головного героя та закінчуючи такими приземленими персонажами - я вірю, що будь-хто з них бути в нашому світі, лаючись на ціни чи "чудовиськ" на вулиці. Перша книга, "Останнє бажання", складається з різних історій із життя Геральта - здебільшого нас знайомлять зі світоустроєм, його правилами, політикою та чудовиськами. Ми дізнаємося як відьмак познайомився з тими чи іншими персонажами, як він готується до полювання на монстру, якими здібностями володіє тощо. Тут є як теми, над якими можна посидіти та подумати, а чи правильно той вчинив, так і руганина та смішні ситуації: "- Там зараз настане пекло! Від того дому і друзок не лишиться! Пане Еррділю, з чого ви смієтеся? Адже це ваш дім. Що вас так радує? - Я застрахував ту руїну на купу грошей! - Поліс враховує нещасні випадки магічні та надприродні? - Звичайно. - Розумно, пане ельфе. Дуже розумно. Вітаю" Я в захваті від історії, знайомство з якою я так довго відкладала. Рекомендую цю фентезійну, не побоюся цього сказати, класику! ⚔️

Ми знову повертаємося до фентезійного світу Анджея Сапковського. Цього разу на нас також чекають різні історії з життя та пригод Білого Вовка, але цього разу вони більше пронизані сюжетною ниткою, особливо ближче під кінець книги. У цьому томі автор уже починає активно розвивати свій всесвіт, готуючи читача до повноцінних пригод у наступних книгах. Історії так само легко читаються, проте з'являється дедалі більше роздумів: де знаходиться та сама межа між добром і злом, чи дійсно існує призначення та чи можна його оминути, у яких деталях ховається справедливість та яка сторона медалі є кращою? ⚖️ "Протистояти долі може бути настільки ж ризикованим, як і віддатися їй у руки" Ми більше поринаємо у внутрішній світ відьмака: його роздуми, почуття (якщо їх можна такими назвати), хвилювання... Саме ця книга вже чудово демонструє нам, наскільки Геральту важко не мати справжніх почуттів (так, у першій книзі це також активно згадується, проте саме в цьому томі це чудово демонструється). Якщо під час прочитання першого тому я часто посміхалася та навіть сміялася, то під час другого мені більше хотілося задуматися над деякими тезами та більше зрозуміти почуття героїв. З нетерпінням чекаю дізнатися, що автор приготував для мене в третьому томі! ?

Дуже хороша книга, так само як і автор. Читав років 10 назад українською, якість книги дуже хороша