Ось і прочитана ще одна книга з серії "Путівник по Галактиці для космотуристів". Вона була так само ексцентрична, оригінальна, несподівана, трохи божевільна й дуже дотепна. Однак, було й декілька відмінностей, не всі з яких, на мою думку, пішли їй на користь.
По-перше, цього разу кількість основних дійових осіб була значно меншою. Усе крутилось навколо Артура Дента, його нової знайомої Фенчьорч (дуже особлива дівчина 😏), і значно меншою мірою його давнього приятеля з маленької планети неподалік зірки Бетельгейзе - Форда Префекта. Наприкінці мигцем згадали про неповторного Марвіна. А от Зафода з Трілліан, на жаль, залишили поза увагою.
По-друге, кількість сюжетних ліній скоротилась. Поменшало й динаміки. Зате більше уваги приділили почуттям, зокрема, не мало її зосередилось на романтичних аспектах. Врешті, ще однієї вагомою відмінністю стала, скажімо так, 'приземленість' розповіді.
Не зважаючи на все сказане, цікавинок тут не бракує, випадковостей і збігів обставин попри будь-яку логіку та всупереч теорії ймовірності теж. Тут ви зможете дізнатись, наприклад, про Бога Дощу, про парочку, що весело проводить час, левітуючи над містом, про ексцентричний вивернутий дім, про загадкову подію, пов'язану з дельфінами і чудовий сріблясто-сірий скляний акваріум, що Форд несподівано отримав у подарунок…
Словом, попри усі плюси й мінуси, бажання дочитати завершальну книгу серії аж ніяк не поменшало. Тому далі буде 🙂. Дуже сподіваюсь, що усі сюжетні лінії будуть логічно завершені, а питання нарешті отримають відповіді.
Анонім
⚠️ В першому абзаці згадуються події попередньої книги ⚠️
В попередній частині серії після недовгого перепочинку в ресторані на краю Всесвіту шляхи наших героїв волею випадку розійшлись. Форд Префект і Артур Дент потрапили спершу на ковчег колонізаторів, яким населення однієї планети спекалось своєї 'найпродуктивнішої' третини (жаль, що нам з деким так не можна зробити 😒). А згодом зореліт гримнувся на цілком непримітну зелено-блакитну планету, яка кружляла навколо невеликого жовтого, забутого усіма сонця у непозначеній на карті глушині занедбаного закутку Західного спірального відгалуження Галактики 🙂. І ніби цього було недостатньо, вони опинились в дуже-дуже-дуже далекому минулому 😳. А ось Зафоду і Тріліан пощастило більше, вони матеріалізувалися на капітанському містку зорельота "Золоте серце". Попереду їх чекала зустріч з людиною, яка править Всесвітом. Ох, які були очікування! Ось тільки правитель Всесвіту виявився… ем… скажімо, дуже неординарною особистістю 😏. Розчарування та й годі, як і спроба Форда з Артуром розгадати таємницю числа "42" 😕.
Це щодо попередньої книги. Щодо даної, то тут подій не менше й життя героїв далеко не простіше. Хочете дізнатись, як Артуру з Фордом вдалось вибратись з далекого минулого? А про те, що не поділили Тріліан і Зафод? І де стільки часу пропадав Марвін? Про часові аномалії й неконтрольовані подорожі в часі; про те, як навчитися літати; про корабель на корчмоматичній тязі (ага, від слова "корчма"); про нову місію творця Землі; про те, чому Артур Дент став ціллю особистої вендети; як воно, побувати на багаторічно безперервній летючій вечірці; що це за нашестя білих роботів і до чого тут гра крикет? А ще буде нагода отримати уроки стародавньої історії Галактики та спостерігати за спробами врятувати Всесвіт 😳…
Розповідь стає все химернішою і химернішою, що, однак, не виключає спроби наукового й логічного обгрунтування всіх подій і явищ. Всі незначні деталі і ліричні відступи зрештою стають на місця і вкладаються в загальну картину розповіді. Багато гумору, багато несподіванок, багато актуальних тем. В цілому книга ні в чому не відстає від попередніх у серії, а я вже сприймаю їх як окремі епізоди книжкового серіалу 😂.
Анонім
⚠️ Якщо ви не читали "Путівник по Галактиці для космотуристів", то даний відгук читайте хіба на свій страх і ризик, бо не згадати сюжет першої частини просто неможливо. ⚠️
Отже, Землю було знищено вогонами якраз перед розкриттям найбільшої таємниці Всесвіту - правильного Одвічного запитання "Про Суть Життя, Існування Всесвіту і про Все Інше". Так-так, саме питання є загадкою, бо відповідь вже добре відома, але без правильного питання вона позбавлена будь-якого сенсу. Комусь, вочевидь, було дуже вигідно, щоб загадка так і залишилась не розкритою.
Після знищення планети в живих залишилось лише двоє землян - нічим непримітний Артур Дент, врятований в останню мить своїм товаришем Фордом Префектом (який виявився вихідцем з однієї маленької планети неподалік зірки Бетельгейзе) та Тріліан - помічниця двоголового та трирукого Зафода Бібльброкса, тепер уже колишнього Президента Імперського Галактичного Уряду. Саме про цю четвірку і йдеться в "Ресторані «Кінець світу»". Компанію їм складає Марвін - робот з маніакально-депресивним психозом, що усім своїм виглядом демонструє повну безнадію. Після низки шалених, смертельно небезпечних і геть неймовірних пригод та авантюр у попередній книзі, їх чекає ще більше усього незвичайного і не менш небезпечного попереду. По-перше, декому дуже кортить довести справу ліквідації Землі й землян до кінця. По-друге, Зафод теж стоїть декому поперек горла, хоч спершу і сам не до кінця розуміє чому.
Окрім головних персонажів, в романі не менш важливими є безліч різноманітних артефактів, теорій і речей. Наприклад, 150-метровий білий космічний корабель "Золоте Серце", обладнаний Двигуном Нескінченної Непередбаченості, що може долати міжзоряні відстані за незначну долю секунди. І ніякого стрибка у гіперпростір, жодної потреби в гіперпросторових магістралях, справжнє диво техніки й дуже жадана річ. Наступний артефакт, що був важливим елементом першої книги й у другій не здає позицій, є "Путівник по Галактиці для космотуристів": "Електронний довідник. Тут є всі відповіді на будь-які випадки". Не слід, звісна річ, забувати і про неймовірний заклад "Тисяча шляхів" – ресторан на краю Всесвіту. Він збудований на уламках планети, яку огорнуто величезним захисним часовим полем і перенесено у майбутнє саме на момент припинення існування Всесвіту. Грандіозне видовище! А скільки тут ще різноманітних технологій, теорій, припущень, філософії, хитросплетіння причин і наслідків, непередбачуваних взаємозв'язків й несподіваних поворотів і відкриттів 🤯.
Неможливо передати словами всі закладені у книгу сенси, думки й ідеї, щедро приправлені витонченим гумором. Парадокси, загадки, тонкі натяки, сатира, іронія і неприкритий сарказм рясно приправляють кожнісіньку сторінку розповіді. Я чесно намагалась скласти перелік розглянутих тем і виписати цікаві актуальні цитати, але швидко здалась. По-перше, їх дуже багато. По-друге, не хотілося зайвий раз відволікатись від читання. Це одна з тих книг, якою хочеться просто насолоджуватися.
P.S.: 42 😅🤣😂
Анонім
