Хто винен у тому, що людина стрімко котиться на дно свого життя? Суспільство? Система? Чи може це свідомий вибір кожного?

Відгук буде без імен і спойлерів. Він буде про вас і ваші відчуття.
Більшість з вас хоч в раз замислювались про те, чому деякі люди стають антагоністами, обирають шлях злочинців, вбивць, насильників, злодіїв. Іноді нам здається, що це якась людська особливість, що ці люди помічені чорною міткою від самого початку. Та насправді, ми рідко усвідомлюємо, що ці люди можуть спокійно жити поміж нами. Пити каву у тих самих кавʼярнях, їздити тим самим транспортом, жити у тому ж будинку.
У цій книзі автор показує, як проста людина волею власних рішень перетворюється на потвору. Що саме тому виною: відсутність грошей, заздрість, злість на систему чи все ж моральні цінності (а скоріше їхня відсутність)?
Ось тут вже вирішувати вам. Енджой.

Як давно ви ридали через книгу?
Якби знала сюжет книги завчасно, не певна, що набралась би мужності її прочитати. Після того, як перегорнула останню сторінку, годину не могла заспокоїти потік сліз. А я досить міцний горішок. Проте, є одна тема, котра завжди розбиває мені серце - стосунки онуки і бабусі.
Досить про мене, тепер про книгу. Це історія про простих людей. Не мужніх, не неймовірних, не супер харизматичних. А про простих людей, котрі проживають своє життя поряд з нами. Приймають хороші і погані рішення. Зустрічають своїх, розходяться, втрачають, віднаходять. Про дівчину, котра живе життя звичайної людини та намагається бути сильною заради своєї сімʼї та себе в ній.
Ще одним персонажем книги є гори. Гори, це найкраще, що сталось зі мною минулого року. Гори лікують. У книзі їх багато. Не завжди вони несуть спокій, проте навчають головну героїню життю.
Читайте книги. Підтримуйте українських авторів. Донатьте на ЗСУ.