Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях
Або купіть у застосунку – тут є трекер читання і ще бага-а-ато цікавок ;)
Сільська сирота Ганнуся, тендітна рудоволоса дівчинка, яку з любов’ю виховує названа мати, наділена надзвичайним даром: її спів має надприродну силу зцілювати й пробуджувати в людях забуті почуття. Одного разу місцевий поміщик зустрічає дівчинку в лісі й, поговоривши з нею, привозить до свого маєтку, щоб потішити нову дружину. Проте в Настасії Федорівни свої плани. Ця дивна, неприродно красива жінка, що уникає сонячних променів, вирішує перетворити Ганну на свою копію, знищивши все, що пов’язує її з рідною землею і українським корінням.
«Донька землі» – це міфічне фентезі українського письменника Максима Бутченка. Сюжет книги захоплює з першої сторінки. Дія відбувається в середині 19 ст. в закріпаченому селі на Слобожанщині, недалеко від Ізюма. У полі на панщині молода жінка народжує дівчинку. Пологи завершуються смертю матері, яка тільки й встигла перший і останній раз поглянути на своє дитя і прошептати: «Ганнуся». Дівчинку забрала до себе бездітна Катря. Ганнуся підростала у бідності, але в любові. Була звичайною дівчинкою, бігала босоніж і вбирала сили, що йшли з землі. Інколи відчувала дивний внутрішній біль. Щасливе дитинство Ганнусі закінчилося, коли пан з прикажчиком Ваньком зустріли дівчинку у лісі й забрали до панського маєтку, щоб потішити зловісну Настасію Федорівну. Ця жінка, за словами прикажчика, справжня відьма-москалиця, що окрутила пана й керує ним, як хоче. У Настасії Федорівни є одна особливість – вона страшенно боїться сонячного світла. Челядь носить над нею щільне рядно, щоб проміння не обпекло шкіру дивної панії. Ганнуся з переляку хотіла вибігти з панських покоїв і обірвала штору на вікні, сонце обпекло обличчя Настасії Федорівни, нелюдський крик паралізував маєток, дівчинку схопили й замкнули у порожньому хліві. В очікуванні покарання Ганнуся переживає не найкращі хвилини, та раптом на неї сходить якесь неймовірне натхнення – вона чує музику, починає рухатися в танці й підспівувати. Такою її бачить син пана – Ґреґор, Гришко, Ґреґорі. Хлопчик зпоглядає цей дивний танець і чує в співі дівчини уривки колискових, які йому співала мати. Так народжується закоханість.
Котолог
