«Тернові прикраси» — роман для тих, хто відчував себе загубленим, але не переставав шукати світло. Для тих, хто носить свої рани як прикраси — не з гордості, а як нагадування про те, що не можна дозволити собі забути. У стилі, що межує з поезією, Катаріна Вінклер проводить читача крізь лабіринт насильства, залежності й мовчання жінки, яка зробила неправильний вибір. Вона не просто розповідає, а змушує відчути кожен удар і надію, що повільно вмирає. Проте в найтемнішому куточку підсвідомості все ж може народитися сила сказати «досить».
Котолог
