Коли в Селени Сардотін забрали всіх, кого вона любила, їй залишилося єдине: вирушити назад у загарбану злом імперію та помститися тіням свого минулого — заради рідних людей і втраченої домівки. Нарешті прийняла себе як є — вона Аеліна Ґалатінія, королева Террасену. І досі здатна посісти свій трон, якщо не здасться без бою.
Як на лихо, на цьому тяжкому шляху одне за одним постають добре знайомі та нові обличчя, тож їй ще належить розбиратися, хто з них ворог, а хто вартує довіри. Але попри все вона боротиметься: за кузена — воїна, що ладен за неї померти, і за друга — юнака, якого полонила сила пітьми. Вона боротиметься за рідний народ, пригнічений жорстоким королем, адже ці люди сподіваються на тріумфальне повернення своєї втраченої королеви.
"Ти змушуєш мене хотіти жити, Рован. Не виживати, не існувати. Жити."
"Іноді не буде правильного вибору, а лише найкращий з кількох поганих варіантів"
"Позаду них, через весь зал, танцюристи розбивали свої троянди об підлогу, а Аедіон посміхався до своєї королеви, коли весь світ летів під три чорти"
"Але тепер вона була сама собі чемпіонкою"
"Елегантна, жіночна і абсолютно дика. Тепла і непохитна — незламна, його королева"
Нацкешбек
Котолог
