Котолог
Коли зацвіте каштан
Буквально щойно дочитав роман "Коли зацвіте каштан"... Одразу захотілось поділитись емоціями, які ще бурлять. Що можу сказати? Особисто мені - сподобалось. Епізодами твір читався досить важко, оскільк...читати далі →
Дуже сподобалась ця книга! Вона одночасно щемка і надихаюча. Читаєш і ніби бачиш перед собою живих людей з їхніми історіями. Після останньої сторінки залишилося світле відчуття і бажання поділитися не...читати далі →
Читати всім! Читати вголос дітям! Рекомендувати рідним і близьким. Така сучасна література — звʼязок між теперішнім і майбутнім. Бо теперішнє і майбутнє — це кожен з нас сьогодні. «Коли зацвіте каштан...читати далі →
Роман зачепив найпотаємніші і приховані струни мого серця. Не залишить байдужим нікого, бо ця книга про Україну, про наш народ, про нашу боротьбу і непокірність. Але водночас про віру і надію на краще...читати далі →
Дякую авторці за цю неймовірну історію! Дуже сильно, щемко і правдиво описані перші тижні війни! Білоцерківські і всі, хто був поряд з ними, стали ніби і моєю родиною. Сторінки читались з такою швидкі...читати далі →
Я із Гостомеля. Тому для мене історія, яка трапилася з героями на території моєї Малої Батьківщини, потенційно здалася близькою і дуже особистою. Книжку порадили знайомі і хоч я не знайома з автором, ...читати далі →
Історія в саме серденько. Читаючи, затамовується дихання... Сльози на очах, коли читаєш і переживаєш кожне слово, розуміючи, що люди пережили це наживо.. Ярко Любич! Дякую вам! Пишіть, не зупиняйтеся...читати далі →
Роман, який не залишить байдужим нікого... Кожен знайде відображення своїх страхів, які з'явились після 24 лютого 2022 року, і які кожен волів би ніколи не знати... Роман-пісня... Роман - клич до бо...читати далі →
Важко знову поринати в ті спогади початку.. .Але варто чекати, коли заквітне каштан
Опис
Лінія фронту розділяє родину Білоцерківських: коли майже доросла Іванка чує перші вибухи в Дніпрі, її батьки та молодші брат і сестра опиняються в окупації в Гостомелі. Відтоді перші місяці вторгнення розгорнуться для них по-різному. Кров’ю поранених у медеваці, зрадою серед земляків і безпринципним злом у лиці ворожого командира — хай навіть той командир завдячує Білоцерківським більше, ніж просто життям. Чи зможе родина об’єднатись у цій нелюдській круговерті? Надія лишається, доки її береже родинний каштан, пов’язаний з долею кожного.
