"Ігри Немезиди" - це та сама стара добра космоопера, яку я очікувала від серії "Експансія", з персонажами, які є кращими з найкращих у своїх галузях (і найкращими майже в усьому іншому, за що вони бер...читати далі →
П'ята книга «Експансії» Джеймса Корі розповідає про те, як розпався екіпаж славетного «Росинанта»: побрали троє з них відпустки на пару тижнів, а зійшлися — насилу! — знову місяців за два? Хіба гадали вони, які випробування доведеться їм пройти, аби повернутися до рідного корабля-домівки? Вириватися з полону в бунтівного крила поясан. Доправляти прем’єр-міністра Марса на Місяць. Рятувати життя – і не лише власне – опинившись у неабиякій тюрмі з дивною назвою: чи то Яма, чи то Канава, чи Віфлеєм, чи Бедлам…
Але всі-всі вони врятувались! І цікаво — й чи випадково? — що верховоду розпоясаних поясан звати Інарос, а це в метатезі дає росІна(нт), і цим ніби потверджується припущення Фреда Джонсона: Інарос — маріонетка, чи то «їздова тварина» таємно-справжнього Вождя Інсургентів, і це припущення потверджується натяком наприкінці книги... І чи не збожеволіла богиня помсти Немезида, якщо руками ошалілих бунтарів кинула на Землю три астероїди, аби знищити цю колиску й годувальницю всього людства?
Котолог
