І знову більш локальна історія у всесвіті Експансії. Події відбуваються на новій планеті, шлях до яких було відкрито в кінці третьої частини. І людство замість того, щоб вивчати мільйони світів, зосередили увагу на найближчій для себе планеті на якій є цінні ресурси. Читаючи книгу замислюєшся, чи має право будь-який уряд розпоряджатися майном, яке фактично є для всіх нове. Чому саме Земля має право надавати ліценції на інші планети, чому їх не можуть колонізувати інші, ті хто туди прийдуть першими, адже саме так колись колонізували Америку. І ось Голдену слід стати посередником між першими колоністами і тими, кому дали право на землю. І все б нічого, але кожна сторона готова вбивати, заради невеликого клаптика великої планети. Але і сама планета, а точніше давні сили, які її колонізували мільярди років тому, і які знищили місцеве життя все ще існують на планеті. І вони несуть не меншу загрозу. Крім нових героїв, ми більше дізнаємося і про супутників Голдена, про їх минуле. А ще одним з персонажів, від імені кого йде мова стане другорядний герой першої частини (довго намагався згадати, хто він, бо було дуже знайоме ім'я). Знову гарна частина, і коли думаєш - це вже кінець ніби, про що може йти мова наступні 300, 200, 100 сторінок, автори продовжують дивувати. Ну і поки особливо не повторюватися.

Ще одна чудова частина з циклу "Експансія". Якщо в перших двох частинах події відбувалися у багатьох частинах нашої системи, то у третій частині, вони звузилися до однієї частини космосу, створеної протомолекулою та в основному до одного космічного корабля (звісно був і Росинант і ще одне місце, про яке не буду писати, щоб не спойлерити та і перші сто сторінок збирали героїв в головній локації). Як і раніше, в центрі історії Голден, і як і раніше інші головні герої - нові для серії книг персонажі. Автори прописали кожного героя, за них переживаєш і не знаєш, хто ж переживе події і чи виберуться герої взагалі з нової пригоди. Читається легко, швидко. Книга кінематографічна. А закінчується все перспективою на нові історії в циклі.

Те, що трапилося в "Іграх Немезиди", отримало  не менш глобальне, руйнівне й смертоносне продовження у "Попелі Вавилону". Доля Сонячної системи й людської раси опинилася на тонкій межі життя й остаточної загибелі… Цього разу розповідь ведеться від імені майже двох десятків персонажів, дозволяючи побачити події з різних ракурсів та краще усвідомити увесь їхній масштаб й критичність, в тому числі і з моральної та психологічної точок зору. Це: ? члени команди "Росинанта" (разом з Боббі та Кларіссою), котрі знову опинилися в епіцентрі подій; ? Марко Інарос і Філіп з "Пелли" - флагмана Вільного флоту, відповідальні за весь створений хаос; ? кілька давніх знайомих: науковець Пракс з Ганімеда; Мічіо Па - колишня старпомка капітана "Бегемота", а тепер капітанка "Коннахта", котра пристала до Вільного флоту; а ще представники різних гілок ОПА: Фред Джонсон зі станції Тайко та Андерсон Доуз з Церери; ? епізодичні персонажі - техніки зі станції Медіна; ? і звісно ж, неповторна Авасарала, на чиї плечі впала відповідальність за Землю та координація дій Об'єднаного флоту Землі, Марса та Поясу проти Вільного флоту. Повставши проти економічного і військового тиску Землі та Марса на Пояс, Вільний флот взяв під контроль систему і зачинив кільцеву браму для наскрізного руху, створивши проблеми для колоністів. Внаслідок бомбардування астероїдами потрощена Земля вмить втратила третину населення, а колапс продовольчої, санітарної та медичної інфраструктури спричинив нову хвилю смертей. Хай там що, колиска цивілізації ніколи не зможе повністю оговтатись від катастрофи. Марсу теж дісталося. Програма тераформування і так опинилась під загрозою, а переворот, криза влади та втрата вагомої частини флоту значно погіршили і без того складне становище планети. Але й поясанам рано святкувати перемогу. "Пояс нарешті скинув ярмо внутрішніх планет, отримавши станцію Медіна в самому центрі кільцевої брами, єдиний дієздатний флот у Сонячній системі та вдячність мільйонів поясан. В історичній перспективі це була наймасштабніша декларація про незалежність і свободу за весь час існування людської раси. Та, щоб до перемоги не додалося ще й наймасштабніше вимирання від голоду, треба було щось робити тут і зараз." Ідеолог, провідник та адмірал Вільного флоту виявився не таким вже й чудовим лідером. "Інарос був павичем, що прокладав собі шлях харизмою та насильством". Коли його вчинки почали дедалі більше розходитися з декларованими намірами, це породило певну стурбованість серед союзників, змусивши деяких переглянути свої попередні рішення. "Марко проголосив себе захисником, якого потребує Пояс, а виявилося, що він взагалі ніякий не захисник". Старі союзи руйнуються, формуються нові коаліції, існування яких ще донедавна не можна було б навіть уявити; переглядаються тактики і стратегії; змінюються погляди і принципи; людяність, шляхетність, самовідданість й турбота про рідних і загальне благо поставлені на шальку терезів супроти особистих амбіцій і загрози тотального знищення у масштабах Сонячної системи.  Ще ж не слід забувати про небезпечних зрадників з Марсу, що сховались в одному з нових світів; про щось невідоме, що жере кораблі, коли ті проходять крізь браму; і про викрадений зразок протомолекули – рано чи пізно вони дадуть про себе знати. Утім, попри загальну атмосферу напруги, тривоги, непевності, очікування, шалу бою та гіркоти втрат, не позбавлена книга і гумору, що час від часу яскравими феєрверками розганяє темряву. Чого лиш вартий епізод про "день ніг" в Авасарали та коментар Голдена про свого механіка: "Тому що він Еймос. Як-от пітбуль. Він здатен вирвати тобі горлянку, і ти про це знаєш, але ж там така безмежна відданість, що хочеться просто взяти й обійняти його."? "Експансія" залишається чи не ідеальним втіленням космоопери і наукової фантастики з шикарним набором харизматичних і неоднозначних персонажів, широким розмахом подій, увагою до психологічного й морального аспектів розповіді. Сподіваюсь, на "Persepolis Rising" чекати не довго.

Третя частина ще більше додає глибини всесвіту та сюжету. Дуже цікаво спостерігати за пригодами команди, за розвитком персонажів, за їхніми стосунками. Тверда та класна космо-опера. Обов'язкова фантастика на сьогоднішній день.

Чудова наукова фантастика з цікавим описом майбутнього, космічними боями та масштабними вибухами. Під час читання виникають думки, що людська дурість і політичні амбіції завжди були й будуть тригером, що знищить усе живе і на нашій планеті, і на інших. 9.5/10

Круте продовження крутого сай-фай. Автори розганяють свою машину сюжету, додаючи глибини та деталізуючи цикл загалом. Однозначно — одна з найкрутіших модернових науково-фантастичних саг сучасності. 10\10

Майже Масс Ефект серед книг. Політика, космос, майбутнє, інтриги, війна. Сюжет летить уперед з космічною швидкістю. Де б ще знайти час, щоб проковтнути наступні частини? Для поціновувачів космоопер — кращого не знайдете серед сучасників. 10\10

Після низки катастрофічних подій, що ледь не розв'язали війну в масштабах Сонячної системи, і так званого "інциденту на Еросі" минуло півтора роки. Намагаючись оговтатись від пережитого, Голден з командою "Росинанта" працюють на ОПА, вистежуючи піратів. Інфікований протомолекулою Ерос завдяки старанням детектива Міллера уникнув зіткнення з Землею, осівши натомість на Венері. Що там відбувається увесь цей час - загадка абсолютно для всіх. Проте вже цілком очевидно, що сподівання раз і назавжди покінчити з інопланетною заразою, на жаль, не справдились. А на Ганнімеді, житниці Юпітеріанської системи, розділеній між сферами впливу Марса і Землі, починає коїтись щось дуже дивне… Цього разу розповідь ведеться від імені більшої кількості головних героїв. Окрім Голдена, ними стали Боббі - гарматова сержантка Роберта Дрейпер із Корпусу космічної піхоти Марса, Пракс - ботанік Праксайд Менґ, який займався в дослідницькій лабораторії Ганнімеда вирощуванням особливого сорту мутованої сої, і Крісджен Авасарала - помічниця заступника генсекретаря Канцелярії ООН. Їхні спершу цілком незалежні сюжетні лінії роблять розповідь об'ємнішою й багатограннішою, а потім поволі сплітаються, збираючи усі шматочки пазла докупи. Боббі якраз перебувала у складі патруля біля марсіанського купола на Ганнімеді, коли наряд піхотинців ООН біля сусіднього купола кинувся у їхню сторону. Перша думка - атака, проте насправді піхотинці тікали від якогось моторошного чудовиська. Покінчивши з солдатами ООН, монстр взявся за групу Боббі. З усіх вижила лише вона - останній свідок справжньої причини сутички на поверхні Ганнімеда, яка спровокувала запеклі бої на орбіті між силами Об'єднаних Націй та Марсіанської республіки конгресу, завдавши непоправної шкоди інфраструктурі та забравши тисячі життів… Події на Ганнімеді посилили напругу між Марсом та Землею. Хто винен у нападі? Що розгромило ООНівців і тоді напало на марсіан? Чудовисько таки змогли знищити чи воно… самоліквідувалось? ? І чому його поява співпала з посиленням активності на поверхні Венери? У ситуації слід розібратись якнайшвидше, щоб уникнути подальшого кровопролиття і руйнувань. Саме цим і займається Авасарала, почавши з координації та організації переговорів між представниками ООН та марсіанами. Багато хто недооцінює Крісджен, вважаючи лиш буркотливою й пихатою старою дамою, проте політичні ігри - її рідна стихія, в якій вона почувається мов риба у воді. Пракс якраз працював в одному з велетенських тепличних куполів Ганнімеда, коли розгорнулись бойові дії на поверхні й над нею. Ще не змирившись з втратою праці усього свого життя через падіння багатотонного орбітального дзеркала на купол, він кинувся розшукувати свою доньку Мей, котру зранку відвів у дитячий садочок. Через перестрілки й руйнування дістатись пункту призначення було не просто, та все ж йому вдалось, але лише для того, щоб жахнутись - ще зранку доктор Стрікленд з якоюсь невідомою жінкою, що назвалась матір'ю Мей, забрав його 4-річну доньку і зник в невідомому напрямку… Ідеалізм і принциповість Голдена та його унікальна здатність опинитися не в тому місці в не той час, професіоналізм й інстинкти корпоративного переговорника високого рівня Авасарали, відчайдушність і рішучість Пракса, бойовий досвід і навички Боббі - усе це робить історію цікавою, динамічною і дуже багатовимірною. Чергові загадки, таємні дослідження, змови, зради, сутички, розслідування, нові загрози безпеці системи та виживанню людства - круговерть подій, що не відпускають увагу ні на мить. Додайте до цього філософію, політику, психологію й увесь спектр емоцій - достатньо, щоб з нетерпінням чекати продовження.