На початку 1960-х, під час навчання в університеті, Кен Кізі кілька місяців підробляв санітаром у психіатричному відділенні однієї з лікарень. Саме там, на нічних змінах, він почав писати свій дебютний роман - "Над зозулиним гніздом". Очима індіянця напівкровки Вождя Бромдена, якого всі вважають глухонімим, читач побачить героїчну боротьбу веселого шахрая Рендла Патрика Макмерфі проти могутнього Комбінату, що підкорив уже собі все людське життя. Більш ніж півстоліття цей неперевершений роман при- ваблює нові покоління читачів.
Над зозулиним гніздом
Автор
Кен Кізі
Опис
Враження читачів
"Над зозулиним гніздом" Кена Кізі – це культовий роман, написаний у 60-х роках, коли автор працював санітаром у психіатричній лікарні. Саме цей факт надає твору особливої автентичності, адже Кізі не просто спостерігав за життям установи збоку, а й глибоко занурився в її атмосферу, що відчувається на кожній сторінці.
Одним із найбільш вражаючих персонажів є Старша сестра – холоднокровна і владна, вона керує лікарнею залізною рукою. Її контроль над пацієнтами настільки всеохоплюючий, що навіть усмішка, з якою вона призначає шокову терапію, викликає мороз по шкірі. Вона є втіленням безжальної системи, яка позбавляє людей волі та підкорює їх своїм правилам.
Проте коли в цьому закритому і суворому середовищі з’являється Макмерфі, все змінюється. Як Прометей, він приносить у відділення іскру свободи і намагається запалити вогонь протесту. Його руде волосся і безстрашний характер стають символом надії для тих, хто давно втратив віру в можливість змін.
Але чи зможе Макмерфі перемогти систему, яка поглинає кожного, хто насмілюється виступити проти неї? Чи не стане він черговою жертвою Машинерії, яка перетворює людей на бездушних роботів? Ця боротьба, як і вся книга, просякнута питанням: що дорожче – спокій і підпорядкування чи свобода і ризик втратити все?
Одним із найбільш вражаючих персонажів є Старша сестра – холоднокровна і владна, вона керує лікарнею залізною рукою. Її контроль над пацієнтами настільки всеохоплюючий, що навіть усмішка, з якою вона призначає шокову терапію, викликає мороз по шкірі. Вона є втіленням безжальної системи, яка позбавляє людей волі та підкорює їх своїм правилам.
Проте коли в цьому закритому і суворому середовищі з’являється Макмерфі, все змінюється. Як Прометей, він приносить у відділення іскру свободи і намагається запалити вогонь протесту. Його руде волосся і безстрашний характер стають символом надії для тих, хто давно втратив віру в можливість змін.
Але чи зможе Макмерфі перемогти систему, яка поглинає кожного, хто насмілюється виступити проти неї? Чи не стане він черговою жертвою Машинерії, яка перетворює людей на бездушних роботів? Ця боротьба, як і вся книга, просякнута питанням: що дорожче – спокій і підпорядкування чи свобода і ризик втратити все?