Юна Петра Пенья залюблена в чарівні казки, які їй під ковдрою зоряного неба за декілька годин до загибелі Землі переказує її бабуся Літа. Вона знає, що люди з талантом оповідача народжуються зрідка, тож упевнена: онука стане чудовою оповідачкою. Натомість батьки дівчинки бачать її в майбутньому біологом. Через сотні років міжгалактичної подорожі їх виведуть зі стану стазису, аби разом з іншими обраними підготувати все для поселення людей на планеті Саґан. Чому так важливо пам’ятати все, що нам лишають у спадок предки? Хто ціною власного життя таємно передасть Петрі знання про всі легенди й казки земної цивілізації? І що насправді приховують прадавні історії її народу? Ключем до чого стануть вони під час міжгалактичної подорожі до нової планети, розпочати життя на якій авторка цієї книги дуже невипадково доручає саме дітям? На ці та багато інших, іноді зовсім недитячих, запитань пропонує свої відповіді відома американська письменниця Донна Барба Іґера — неперевершена оповідачка.
Остання оповідачка
Автор
Донна Барба Іґера
Опис
Враження читачів
Тільки уявіть, одного дня наша планета Земля стане не придатною для життя і людство буде змушене переселитися на інші планети. Чи хотіли б ви стати одним із тих, кого введуть у стазис, і провести кілька століть у вегетативному стані, щоб там, десь далеко, знову зустріти свою родину? Чи може хотіли б стати наглядачем, який проведе все своє життя на космічному кораблі, щоб подарувати людству нову надію?
Петра Пенья, 13-річна дівчинка, летіла на далеку планету Саґан зі своїми історіями, ідеалами та мріями про майбутнє. Та як же вона здивувалася, коли виявила, що єдина, хто не тільки має спогади про Землю, а й взагалі щось пам'ятає про мету цього польоту.
Книга трапилася мені зовсім випадково, але я приємно провела час у її компанії. Космічну фантастику я читаю вкрай рідко, а тим паче підліткову. Відчувається, що історія написана для дітей, оповідь зовсім не перевантажена, усе максимально просто, але в той же час постійні сюжетні повороти підігрівають інтерес до читання. Авторка знається на мексиканському фольклорі, органічно вплітає його у текст, а оформлення обкладинки це тільки підтверджує. Історія дуже кінемотографічна: ніби не читала, а споглядала її.
Петра Пенья, 13-річна дівчинка, летіла на далеку планету Саґан зі своїми історіями, ідеалами та мріями про майбутнє. Та як же вона здивувалася, коли виявила, що єдина, хто не тільки має спогади про Землю, а й взагалі щось пам'ятає про мету цього польоту.
Книга трапилася мені зовсім випадково, але я приємно провела час у її компанії. Космічну фантастику я читаю вкрай рідко, а тим паче підліткову. Відчувається, що історія написана для дітей, оповідь зовсім не перевантажена, усе максимально просто, але в той же час постійні сюжетні повороти підігрівають інтерес до читання. Авторка знається на мексиканському фольклорі, органічно вплітає його у текст, а оформлення обкладинки це тільки підтверджує. Історія дуже кінемотографічна: ніби не читала, а споглядала її.