Ця історія справді не була для мене простою. Сюжет історії не лінійний. Автор описує різні часові проміжки й історії різних людей, які так чи так повʼязані. І щоб все зібрати докупи, як пазл, потрібно бути дуже уважним і звертати увагу на всі дрібниці, які заховані в історії.
⠀
Сюжет можна описати просто і коротко. Історія крутиться навколо Веселкового поля, де є тунель. Одна з учениць розповідає історію про те, що в ньому живе монстр. І якщо йому не принести жертву, то він знищить весь світ. Нажахані її оповідками, діти вирішують саму Аріе скинути в той тунель. Дівчина вижила, але понад 10 років перебуває в комі. Минуло багато часу, а всі, хто так чи так був причетний до цього інциденту, не може знайти свого місця в житті.
⠀
Звучить зрозуміло, та сама історія не проста. У ній автор змальовує сутності людей, які можуть бути дуже гнилими й жахаючими. У цій книзі й зґвалтування, й вбивства, й булінг. Історія має дуже похмуру атмосферу, яка передається, зокрема і через ілюстрації — чіткі, грубі лінії, багато чорного кольору, серед яскравого — тільки метелики, але що ж вони означають? Вони додають історії символу містичності, релігійності. Чи справді в тому тунелі живе монстр, чи це символ, образ, який використав автор, щоб показати, як люди жахливими вчинками себе знищують?
⠀
Крім того, символізму в книзі додає й імʼя однієї з головних героїнь — Аріе, яке з японської міфології означає монстра.
⠀
Скажу чесно, мені історію було важко зрозуміти. Вона багатошарова, із символами. Не завжди я вловлювала все, що відбувається, а інколи — плуталась в персонажах. Це через те, що часом автор додає в сюжет якісь незначні, на перший погляд деталі, які потім можуть стати важливими, і головне — не загубити їх.
⠀
Манґа вражає не так історією, як тим, що автор у неї заклав, які сенси хотів показати.
⠀
Тож вона справді заслуговує на високу оцінку, але я розумію, що ця історія може сподобатися не всім.
Написане на сторінках розтрощить вас. Місцями буде важко дихати, буде бажання кинути манґу в стіну від несправедливості.
Але вона варта уваги, вона розбиває серце
Це однозначно історія тільки для дорослих. Не дарма є позначка 18+
Манґа місцями жорстока, місцями дуже відверта, іноді не зрозуміла, важка, химерна, але це ода неспокою, яке вселяє суспільство.
«Останнім часом я бачу сон...
Так часто, що вже й не певен, чи цей краєвид мені теж не сниться.
День за днем реальність усе тяжче відрізнити від сну»
З перших сторінок історія затягує нас в роздуми головного героя.
І це наскільки глибоко, що починаєш задумуватись сам, чи справді я не перебуваю в сні
«Зрештою, якщо вже прокинувся, отже, я досі існую»
«Людина живе, а значить, її існування приносить користь. Тільки-от ми не завжди її помічаємо»
Цю манґу хочеться розібрати на цитати і постійно нагадувати соб про важливість помічати щось хороше в собі.
Ми бачимо розповідь 10-річної давності і часу в нас для цього вдосталь. Історія чіпляє, не дозволяє відкласти її.
«Як далеко в минуле ми повернемося?»
