Випускниця Варшавського університету і журналістка «Ґазети Виборчої» Лідія Осталовська завжди пише про тих, кому в цьому світі найважче: про національні меншини, про жінок, про субкультурну молодь та інших аутсайдерів і марґіналів. Її нова книжка «Акварелі» – це розповідь про один із найменш досліджених ґеноцидів періоду Другої світової війни, жертвами якого були європейські роми.
Водночас це історія дивовижного життя чеської єврейки Діни Ґотлібової, яка в Аушвіці на замовлення «ангела смерті» доктора Менґеле малювала портрети ромів, а після війни вийшла заміж за відомого діснеївського мультиплікатора Арта Бебіта і зробила успішну кар’єру, після чого спробувала відсудити в музею Аушвіц-Біркенау власні акварелі.
Книжка вийшла у перекладі українського поета і публіциста Андрія Любки. За словами автора, перекласти «Акварелі» він вирішив тому, що «спочатку в розказану тут історію не повірив. Думав, що це така голівудська вигадка. Почав перевіряти, шукати – і дослівно вкляк: виявляється, є в житті таки місце для неймовірного. Разом із справжнім трилером – біографією Діни – читач отримує й чимало інформації про, можливо, найзагадковіший народ Європи та його історію, вірування й культуру. Це настільки крута книжка, що до неї хочеться долучитися бодай якось: якщо не ти її написав, то хоч переклади. Must read, одна з книжок, які запам’ятовуються на все життя».
Котолог
