Лілічка багато мріє і багато хоче. І у Лілічки є суперсила, яка називається «а чом би й ні?». Вона дістає її кожен раз, як до голови приходить нова ідея і руки сверблять, щоб втілити її. Одного дня її авантюрність закидає Лілічку з підліонського селища міського типу аж на інший кінець Франції, в Ангулем. У місцевій книгарні їй до рук потрапляє звичайний і зовсім непримітний чорний блокнот.
«А чому би мені не почати нарешті вести власний щоденник?», — каже до себе Лілічка. Вона й не здогадується, що він стане її особливим місцем, де вона пригадає студентські історії з України, Швейцарії й Франції, а разом з ними розкаже і про кохання з тіндеру, і про вічно незадоволених французів, і про життя на фермі, і про зміну професії. Нічим не примітний чорний блокнот за 5 євро 39 центів з ангулемського книжкового магазину, а вмістив у себе цілий Ліліччин світ.
![Фото Книжка, яку я [не] писала](https://readeat.com/storage/app/uploads/public/660/be0/1bb/thumb_66217_300_480_0_0_crop.jpg)