![Книжка, яку я [не] писала](https://readeat.com/storage/app/uploads/public/660/be0/1bb/thumb_66217_900_900_0_0_auto.jpg)
![Книжка, яку я [не] писала](https://readeat.com/storage/app/uploads/public/660/be0/215/thumb_66218_900_900_0_0_auto.png)
![Книжка, яку я [не] писала](https://readeat.com/storage/app/uploads/public/660/be0/232/thumb_66219_900_900_0_0_auto.png)
![Книжка, яку я [не] писала](https://readeat.com/storage/app/uploads/public/660/be0/254/thumb_66220_900_900_0_0_auto.png)
![Книжка, яку я [не] писала](https://readeat.com/storage/app/uploads/public/660/be0/27d/thumb_66221_900_900_0_0_auto.png)
![Книжка, яку я [не] писала](https://readeat.com/storage/app/uploads/public/660/be0/298/thumb_66222_900_900_0_0_auto.png)
«Книжка, яку я [не] писала» — це історія, написана на письменницькому курсі «Method Writing». Короткі тексти один за одним об'єдналися у єдине ціле. Історія повністю вигадана, за винятком назви села Коломійці та адрес і закладів у місті Дніпро.
Це історія про Майю, котра хоче навчитися писати так, щоб її видавали. Але Майї спершу треба знайти себе і свій голос. Хіба не класика? Це історія про дорослішання дорослих людей, про батьків, родину, друзів і зовсім трішки про кохання. Це історія, у якій примітки мають значення.
Вона смішна й не смішна водночас. Але більше таки смішна.
