Смак ворога

На тлі війни в Україні зростає інтерес до літератури про ІІ світову та ключових персоналій цього часу. Тому серед переваг книги: актуальність тем (ІІ світова, дотримання хронології подій, історичні реалії, Гітлер, його оточення - серед дійових осіб є реальні персоналії + начебто трохи кулінарної теми, яка завжди цікава, якщо добре написана) Але художньої цінності книга немає: написано схематично, персонажі непереконливі, їхні думки - імітація мислення, деякі ситуації описані дуже наївно. Можливо, мало б сенс поставити позначку "дитяча": максимум - середня школа.

Чи знали ви, що у підпорядкуванні Адольфа Гітлера було чотирнадцять жінок-дегустаторок, які куштували кожну його страву? І що саме вони були одними з найбільш наближених до нього людей?

У книзі «Смак ворога» Тоні Асплера та Ґордона Пейпа розповідається вигадана історія про саме таку молоду дівчину з аристократичної німецької родини на ім’я Ґретхен фон Бісмарк. Вона не лише отримала нагоду попрацювати поруч з фюрером, але й наражаючись на небезпеку повільно отруювала його.

Поряд з нею ми бачимо ще декілька сюжетних ліній, які переплітаються між собою. Наприклад, знайомимося із Альбертом Шпеєром, архітектором Гітлера та міністром озброєнь і військового виробництва. Ми можемо помітити, як змінювалося його ставлення до свого начальника, та як він теж прийшов до думки, що вбивство Гітлера допоможе повоєнній Німеччині знову встати на ноги.

Дуже важливою темою у книзі є й болісне питання Голокосту. Воно тонкою ниткою проходить через всю історію та на прикладі декількох героїв показує нам, які жахіття відбувалися у той час💔

Незважаючи на те, що «Смак ворога» – це вигадана історія, у книзі містяться справжні уривки з важливих документів, доповідей і промов того часу. Також там є декілька фото, цитати з важливих директив та німецького радіомовлення, звіти про рабську працю тощо.

Знаю, що такі книги болісно читати, але в той же час розумію, що вони дуже потрібно. Тому вам теж раджу познайомитися з цим романом.

• Схоже, війна – це насправді економіка, доведена до абсурдної крайності.

• Треба керуватися своїм сумлінням. Часом, коли слухаємо голову, а не серце, ми робимо помилки. Роби так, як вважаєш за правильне.

🎧 Lako – Mina Amare