Скеля Прощання. Книга 2

⠀Друга частина трилогії "Пам'ять, Скорбота і Шип" і знали б ви, як я не люблю розповідати про другі частини🤦🏻‍♀️.⠀
Початок уже відбувся, а фіналу ще не видно, тож треба без спойлерів розповісти щось про книгу. І якщо вдасться зацікавити нових читачів, то це буде повний успіх.
⠀
Отже, в першій частині ми познайомилися з непримітним кухарчуком Саймоном, який став важливим. Його важливість заснована не тільки на тому, що він врятував принца народу, який багато хто вважав міфом, чи переміг Дракона одним з легендарних мечів. А й тому що Саймон може мандрувати дорогою снів і під час таких мандрівок він бачить небезпеку, яка загрожує всьому Остен Арду.⠀

На перший погляд, це звичайний сюжет про Обранця який рятує світ, але історія не зосереджена на одному персонажі. У другій частині нас чекала така кількість персонажів, що я розгублено переживала одразу за всіх, бо декому не судилося на довго затриматися в історії.⠀
"Скеля прощання" багата не тільки персонажами, але й минулим континенту. Я побачила стародавні міста Ситхі, зустріла ще один народ який вважався міфом і в фіналі другої частини мені все ще здається, що історія тільки починається 😅.⠀

Читання книги не було легким, бо текст автора не надо динамічний, а навпаки насичений описами та переживаннями персонажів і саме їх майбутнє тримало мою увагу. На жаль, сторінки закінчилися надо швидко і я знову в режимі очікування.⠀
Якщо ви полюбляєте детальне та продумане фентезі, світи з багатим минулим та складним сьогоденням, то я вам раджу звернути увагу на цикл "Пам'ять, Скорбота і Шип", бо це саме те що треба🔥.

Досить цікаве продовження циклу. Проте, як і в багатьох багатотомних сагах, середина циклу дещо "провисає". Проте, це не завадило отримати насолоду від чудової історії.
Це класика. Рекомендую!

Друга частина ще краща за першу. Ми вже знайомі з персонажами, тому не плутаємось в іменах, а пригоди стають небезпечнішими.
Це дуже дуже класно та атмосферно! Такий цікавий перехід до сучасного фентезі, де плавно розмивається межа чорно-білого. Зло іноді має власні мотиви, і я б не сказала, що його не можна зрозуміти 😒

Ця серія не поступається сучасним фентезі. Її стиль особливий, персонажі цікаві, а саме письмо автора достатньо живописне та філософське. Мені подобаються складні речення та описи, подобається якісний переклад.

Одна з найулюбленіших історій.