У «Листах з неба» — другій частині роману «Нові часи» епопеї «На високій полонині» — Станіслав Вінценз (1888—1971) відкриває світові барви та історію Гуцульської Верховини. Письменник показав стародавню культуру гуцулів через фольклорну традицію — казки, перекази, замовляння, молитви, анекдоти, листи з неба. В романі переплітаються різні жанри: поетична проза, легенда, публіцистика. Гуцульщина інтерпретується як ідеальна країна, якій властиві цінності, які через сучасний науково-технічний прогрес сьогодні уже втрачені.
Вінценз вбачає в кожній, навіть дрібній події прихований глибокий сенс. Він показав багату культуру, яка опинилася перед загрозою модерної цивілізації, а згодом була знищена комуністичним варварством. Твором усього життя письменник переконував: людина й суспільство здатні осягнути лад і гармонію, якщо будуть збережені фундаментальні людські й християнські цінності, які є наріжними каменями фундаменту європейської культури.
