Даша і таємниця Шоколадного будиночка

Останні дні літніх канікул ще не причина для того, щоб забути про пригоди. Тож Даша з Ромчиком вирушають у дивний і заплутаний квест столицею. Їм доведеться розкривати таємницю карти скарбів за малюнком Тараса Шевченка, шукати підказки під мікроскопом у музеї мініатюр, маскуватися й переховуватися, тлумачити написи старослов'янською та нарешті з'ясувати, чи такий той Шоколадний будиночок «солоденький», яким видається зовні.

Чи до снаги головним героям пройти квест до кінця? На які скарби полює його творець та що за мерзенні таємниці він приховує від усіх у кімнатці без вікон? Ці питання доведеться з'ясовувати вже тобі. Лови естафету до квесту!

Атмосфера в книзі геть літня, але місце пригодам у житті можна знайти завжди.

Отже, останні дні літніх канікул, дівчинку Дашу звично скинули на піклування її старшого кузена Роми, у якого саме період захоплення квестами. І от на розплутування чергового квесту — пошуки скарбів Візантії — він і підбиває свою сестричку. Звісно, нудно не буде, бо вже на першому етапі пошуків Даша починає чути моторошний шепіт, який застерігає її від Шоколадного будинку. Бууууууууу!

Загалом маємо дуже захопливу й динамічну оповідь, через яку діти знайомляться з Шевченком — поетом та художником, і по київських музеях встигають походити, і з деякими міськими міфами про наші храми познайомитися. Корисно й цікаво водночас.

Згадуючи своє дитинство, коли я читала Дюма й Марка Твена, Бєляєва і Волкова, Буссенара та Жуля Верна (тобто геть не своїх сучасників), можу сказати: дуже класно, що діти нині можуть читати щось живе, а не тільки те, що потребує кілометра нотаток із поясненнями.