Оповита тінями

Анотація нам говорить таку фразу:
це розповідь про дівчинку з ведмежим серцем... Ну, не зовсім серцем і не зовсім в переносному значенні...⠀
⠀
Я книгу дуже хотіла, але великої любові не сталося 🫠🫠🫠 Зараз вам розкажу свої враження. ⠀
⠀
Ідея та задум дуже 🔥🔥🔥 Я прихильник Сяйва та Дому на Збіччі, тож думала буде вав ефект від викрадення дух, переселення духів та різного штибу привидів. ⠀
⠀
Але вся розповідь базується на релігійному та історичному підґрунті, а це зовсім не те, що особисто я хотіла би бачити в фентезійному жанрі. Я не дуже дружу з історичними хронологічними фактами тим більше повʼязані з Лондоном.⠀
⠀
Пригоди маленької дівчинки Мироносиці (пуританське імʼя дала їй мати) моторошні, небезпечні і загрожують їй смертю. Тут є все необхідне для фентезійної складової: старий величний замок зі своїми секретами, старовинна могутні сімʼя, яка заручилась підтримкою діючого короля і творить свої відьмацькі ритуали.⠀
⠀
Я розумію, що жанр розрахований на підлітків, але забагато уваги приділяється громадянській війні, яка точиться навколо головних героїв. І сам ритуал переселення душ описано досить побіжно, хотілося більше фактів та першоджерела, як це відбувалося,⠀
⠀
Велика увага приділяється роздумам самої дівчинки Мироносиці та її пасажирів, тут задумаєшся над цінність власних вчинків та своєї душі. Хочеться поставити собі запитання як би я поступила в таких обставинах?⠀
⠀
🐻Людям довіряти не можна. Це собака, перш ніж вкусити, на вас гарчатиме, а от людина швидше посміхатиметься.⠀
⠀
🐻Спадщина - це священна довіра, це обовʼязок піклуватися. Майно та титул володіють нами не менше, ніж ми ними, ми зобовʼязані передавати їх незаплямованими.⠀

Моторошне, в певних моментах готичне, темне і дуже заплутане фентезі, яке для мене 5/5 ⭐️
⠀
Я не буду багато говорити про моє знайомство з книгою, але просто зазначу, що інколи нічого не знати про історію, яку береш читати - дуже корисно 🔥 Адже саме так, я без жодної упередженості до цієї книжки змогла повністю зануритися та відчути цю атмосферу.
⠀
А тепер нарешті про сюжет!
Головна героїня має непросте ім'я і непросте життя - звати її Мироносиця, а живе вона сама з мамою і страшними сновидіннями, в яких душі мертвих хочуть заселитися в неї.
⠀
Ну і мама дівчинки, яка хоче допомогти, взяла собі за звичку залишати доньку на кладовищі в капличці на ніч. Адже таким способом, вона вважає, що Мироносиця навчається захищати себе та свій мозок від привидів. Але тут вступає в сюжет нова складова - громадянська війна в Англії між королем та парламентом. І несподівано для обох, мама помирає, а дівчинку забирає до себе родина батька, якого вона ніколи не знала.
⠀
І повірте, тут починається все найцікавіше! Адже родина Феллмотів має багато секретів і ще більше привидів в оболонках Старійшин - обраних Феллмотів, які усім заправляють. От тільки Мироносиця, яка так хотіла дізнатися більше про свого батька м'яко кажучи була в шоці, адже замість теплого прийому вона отримала роботу на кухні та повну зневагу.
⠀
От тільки вся сіль в тому, що дівчину, проти її волі Феллмоти втягують у свій клубок планів і тепер Мироносиця має навчитися не довіряти нікому, приховати привида Ведмедя, який живе в ній і за будь-яку ціну вибратися з цього старого маєтку населеного привидами буквально 🤌
⠀
Якщо чесно, коли я спробувала переказати сюжет книги подрузі, вся ця розповідь виглядала так, ніби я взяла її у божевільного. Але варто зануритися в читання книжки, і сторінці так на 100 ви точно не зможете відірватися.
⠀
Я звичайно не чекала на легке підліткове фентезі, але точно не була готова до такої суміші темного фентезі з нотками готики. Але хто я така, аби не потрапити в полон переживання за Мироносицю, її моторошну сімейку і долі персонажів на фоні війни в Англії 17 століття?🤷‍♀️ Звичайно ж "Оповита тінями" потрапила до моїх фаворитів та заслужено отримає місце в моєму списку найкращих книжок!
⠀
Ну я просто в захваті від цієї книжки 🔥 От знаєте, люблю я, коли в сюжеті фігурує історія родини із такими таємницями, від яких просто щелепа відпадає. І родина Феллмотів саме така. Тому, якщо ви, як я любителі схожих моментів - то читайте. Бо нічого схожого я ще не зустрічала.
⠀
Окремо хочу відмітити історичний контекст книги. Хоча політика і англійська громадянська війна прописані на другорядному плані, але мені сподобалося, як якісно вони вписуються у загальний сюжет. Ну і особисто мені певні моменти війни дуже перегукувалися з нашою війною 💔
⠀
На останок скажу, що це фентезі дуже недооцінене українськими читачами! Тому впевнено просуваю "Оповиту тінями" в маси і раджу вам 🥰

Disclaimer: це не легке пригодницьке підліткове фентезі. Це історія з темною атмосферою, моторошністю та болем, який відгукнеться й в дорослому серці.

Рішення почати відгук саме з цих слів прийшло одразу. Адже я налаштувалася на перше, а отримала друге. Це жодним чином не говорить про те, що історія виявилася поганою! Але мені здається, що на цьому моменті варто зробити великий акцент, аби сформувати правильне налаштування 🙌🏻

Все? Готово? Тоді розгортаємо книгу і…

…потрапляємо до Англії середини 17 століття – країни, яку охопила громадянська війна. Король та парламент опинилися по різні боки політичної арени, розколовши цим самим і народну підтримку. Аби скомпроментувати протилежну сторону в хід йдуть всі засоби. А всім відомо, що в політичних шахах спершу страждають пішаки – звичайні люди.

Та й незвичайні теж. Дівчинка з промовистим імʼям Мироносиця з самого дитинства зрозуміла, що життя медом не буде: кошмари, які переслідують її щоночі, матір, яка використовує доволі тиранічні методи, щоб допомогти дитині позбутися цих кошмарів, і прихована особистість батька. Та коли мама Мироносиці гине, а сама ж дівчинка протрапляє до рук рідні по батьківській лінії, вона усвідомлює – найгірше тільки попереду. Адже привиди минулого родини батька [в прямому та переносному сенсі] не залишать Мироносицю в спокої, прагнучи використати її в своїх цілях і затягнувши дитину в політичні інтриги.

Хоч я вже доволі часто використала епітет «політичний», перенасичення цього елементу в тексті боятися не треба. Політика тут лиш фон, який допомагає розкритися характерам персонажів. Як і війна. Адже тут в центрі протистояння не зовнішнє, а внутрішнє. Протистояння, яке наповнює душу кожної людини в прагненні чути СВІЙ голос та СЕБЕ.

Окрім того, що ця історія нагадала мені романи про стару [не]добру Англію з дрібкою містики, я несвідомо згадувала «Дитину півночі» Едіт Патту. Це історія з зовсім іншим сюжетом [хоч тут теж є ведмідь 🐻], з зовсім інших посилом, але емоційні спогади мене чомусь відкинули саме до неї.

Тож якщо ви готові впустити в свою душу тіні, які ховаються за невимовно красивою обкладинкою цієї книги, робіть крок вперед.

Сміливо і беззастережно ✨