Ілюзія безпеки

Масштабна екранізація від Сема Ейсмела («Пан Робот») вже на Netflix!

Це мала бути звичайна сімейна відпустка. Аманда з Клеєм та дітьми спланували ідеальні вакації у глухому куточку Лонг-Айленду. Гамірний Нью-Йорк залишився позаду, а розкішний орендований будинок у цьому райському місці обіцяв спокій. Аж раптом одного дня у двері Аманди та Клея постукали. На порозі стояло незнайоме подружжя. Охоплені панікою, вони розказали, що в місті стався блекаут, телефони та інтернет не працюють. Але чи варто Аманді та Клею довіряти цій парі? Що сталося у Нью-Йорку? Чи є будинок, ізольований від цивілізації, справді безпечним місцем для них? І чи в безпеці вони одне від одного? Що, як це ілюзія?

«Комфорт і безпека — ілюзія. Гроші нічого не варті. Значення має тільки одне: люди, що зібралися разом в одному місці. Тільки це їм і лишилося»

💙Розумію людей, яким не сподобалася ця книга. Одні вважають себе обдуреними — анотація обіцяла трилер, а довелося читати психологічний саспенс у світі, де почався його кінець. Іншим це скидається на самісінький початок постапока, і найцікавіше (на їхню думку) — кровище, гонитва за ресурсами, виживання й відновлення людства — залишилося ненаписаним.

💛Мені ж книга здалася ідеальною.

📗На початку історії родина з двома дітьми їде на відпочинок у стилі «без людей поруч, але так, щоб супермаркет був за пів години їзди автострадою». Однак буквально наступної ночі вони змушені ділити орендований будинок із його власниками, темношкірою парою сеньйорів, які в паніці повернулися з міста, бо там вимкнулася електрика. Будинок дорогий і розумний та має власне електропостачання, завдяки чому все — світло, вода, тепло — функціонує. Звісно, крім телебачення й інтернету.

📗Навколо відбувається щось моторошно незрозуміле, кудись мігрують величезні стада оленів і зграї фламінго, інколи повторюється гучний звук, що робить тріщини в загартованих панорамних вікнах та розбиває світильники, а двом чужим одна одній родинам доводиться знаходити спільну мову у світі, де вже нічого й ніколи не буде, як було раніше.

📗Дуже тонко описано страх. Страх перед невідомим і лячним. Страх через неможливість захистити своїх дітей й бути з ними разом. Страх через марні чіпляння за звички зі старого світу й залежність від гаджетів. Страх перед вибором, який треба робити. Страх за наслідки власного вибору.

📗Не в лоб, але акуратно підсвічено тему расизму та ксенофобії, а також різницю у ставленні до людей із різним рівнем доходу. Гарно передано суто мамські інстинкти (я аж пішла подивитися, чи це точно не жінка писала).

📗І навіть деякі моменти, котрі на початку читання мене бісили (наприклад, суцільний ярмарок марнославства у вигляді прописаних торгових марок усього, що оточує героїв), потім стають цілком зрозумілими й виправданими. Мовляв, ну ок, у тебе плед HERMÈS і віскі Oban. Як вони допоможуть у світі, де тіл мертвих хворих, які потрібно спалити, вже більше, ніж тих, хто здатний ще розвести багаття?..

👉Дуже раджу до прочитання і впевнена, що тут було би багато чого обговорити на книжковому клубі. Просто бачу ці пекельні дискусії, які почалися б із питання «Ну так а що їм залишалося ще робити?»