Румаан Алам

Мені більше сподобався фільм ніж книга, і між ними є відмінності. Задум, в цілому, — цікавий, але автор не дуже зміг розкрити цю тему, як на мене. Налякати блекаутом мене важкувато, тому для мене це не дуже і трилер, і мені здається якби навіть по моєму місту почали ходити зомбаки, я б не здивувалась вже. По сюжету сімейна пара з двома дітьми приїздить у відпустку за місто пожити в гарному особняку з басейном. Але їх відпустку перервала сімейна пара, що є власниками будинку, що приїхала ввечері аби переночувати, так як в місті стався блекаут. До чого приведе цей блекаут, хто як поведе себе в цій ситуації. Буду відверта, трилер не дуже, але почитати можна. Він не напрягає і не тримає в напрузі, це просто звичайний роман. Що стосується видавництва — найбільше книжок в мене саме Віват, але я не можу сказати, що в мене є улюблене видавництво, бо я всі люблю))

«Ілюзія безпеки» – це захоплюючий роман, що здивував своїм глибоким змістом і майстерно прописаними персонажами. Автор, Румаан Алам, створив потужну історію, що досліджує теми довіри, ілюзій і внутрішніх страхів, які відрізняються в книзі та екранізації.

У книзі читач має можливість зануритися в глибину думок головного героя, що дозволяє краще зрозуміти його мотивації та переживання. Стиль написання є настільки деталізованим і емоційно насиченим, що кожна сторінка викликає справжнє хвилювання. Автор тонко передає атмосферу тривоги і паранойї, що панує в житті персонажа.

Фільм, хоча й візуально вражаючий, часто змушений спростити певні складні психологічні моменти через обмежений хронометраж. Проте кінематографічна версія вдало передає суть основних подій і особистісних змін героїв, зберігаючи інтригу і динаміку сюжету.

Обидва формати мають свої переваги: книга глибше занурює в психологію персонажів, дозволяючи відчути їх дилеми і внутрішні конфлікти, тоді як фільм робить акцент на візуальному сприйнятті та динаміці дій.

В цілому, «Ілюзія безпеки» є вражаючим твором, як у письмовому, так і в візуальному форматі. Ця історія залишає після себе багато запитань і провокує роздуми, що робить її вартою уваги для всіх, хто цінує якісну літературу і кінематограф.

Звичайний сімейний відпочинок, який неочікувано обривається. Книга тримає в напрузі і, читаючи, ти проживаєш кожну мить з персонажами.

Дуже нудно 🙈

Я ледь дочитала цю книгу, більше через свою принциповість, ніж через зацікавленність сюжетом. Все очікувала, що наприкінці дійсно щось станеться, якийсь поворот, після якого я скажу, що книга непогана. Але ні. Книга невеличка, але не можу її радити.

P.S.: екранізація набагато краще через те, що створювала візуально та аудіально напружену атмосферу

Мені дуже сподобалося. Автор неймовірно чітко передає відчуття неминучості, страх перед невідомістю, жах втрати контролю.
Як би ми діяли і чим би займалися в свої останні дні, коли світ вочевидь руйнується. Життя безповоротно змінюється, і старі закони й звички не діють. Коли матеріальне більше не має значення і нема сенсу чіплятися за речі і навіть дома. Пекуча жага врятувати найближчих і найдорожчих, які й є головнішим у житті.
Українцям зі сходу та півдня країни це дуже боляче відгукнеться.

Хороша книга, актуальна як ніколи.

На мою думку, подібні книжки треба читати без ознайомлення з анотацією й ні в якому разі не читати інші відгуки, бо вони ой як можуть зіпсувати враження.

Я не знала про цю історію геть нічого, коли бралася її <s>читати</s> слухати, тому абсолютно кожен поворот сюжету, навіть найбезневинніший, мав для мене певний ефект саспенсу та неочікуваності.

Цікавий задум, майже весь сюжет якого побудований на напрузі через відчуття невідомості та невизначеності. Дуже знайоме всім українцям відчуття, яке ми сповна охопили 24 лютого 2022 року.

Проте мені не вистачило подій, психологічного розкриття персонажів. Місцями думки автора наче завертали кудись не туди, а з ними й моя увага до історії. Кінець також залишив купу питань.