Впродовж восьми тижнів, з 20 квітня по 22 червня 1945 року, 34-літня берлінська журналістка, залишившись із невеликою групою сусідів у багатоквартирному будинку без їжі, електрики, газу й води, провадила щоденні записи свого досвіду виживання у плюндрованому Червоною Армією місті. В результаті постав унікальний літературний та історичний пам’ятник, якому в мемуаристиці Другої світової війни належить почесне місце — поруч із щоденниками Анни Франк, Віктора Клемперера та Мічігіко Хачійя. Кмітлива, спостережлива, сповнена вітальних сил і непохитного здорового глузду, героїня-оповідачка «Жінки в Берліні» стала голосом безсловесних мільйонів жінок, яким випало відбудовувати життя з руїн, у матеріально й морально знищеному світі. Видання книжки стало можливим завдяки підтримці Goethe-Institut.
Жінка в Берліні
Автор
Марта Гіллерс
Опис
Враження читачів
У Жінки в Берліні не залишилось ні майна, ні їжі, ні планів, ні родини. Лише життя. І його вона намагається врятувати попри все, навіть, коли доводиться зректися свого тіла.
Не знаю чи може чийсь щоденник бути об'єктом відгуку/рецензії, ще й з огляду на те, що авторка не претендувала отримати золоте перо. Та все ж — це книжка, і вона має свої кола на воді. Історія відверта й водночас відсторонена, вітальна й фаталістична разом.
Така, що спонукає думати, шукати пояснення й не переставати ставити питання.
Вона підводить до думки, що людина може стерпіти багато чого: біль, страх і втрати, якщо глибоко всередині неї живе потужна й непоборна сила — жага до життя.
Не знаю чи може чийсь щоденник бути об'єктом відгуку/рецензії, ще й з огляду на те, що авторка не претендувала отримати золоте перо. Та все ж — це книжка, і вона має свої кола на воді. Історія відверта й водночас відсторонена, вітальна й фаталістична разом.
Така, що спонукає думати, шукати пояснення й не переставати ставити питання.
Вона підводить до думки, що людина може стерпіти багато чого: біль, страх і втрати, якщо глибоко всередині неї живе потужна й непоборна сила — жага до життя.
Щоденник німецької журналістки описує 2 місяці її життя у квітні - червні, коли країна капітулювала і в її район прийшли "освободітєлі" -радянські солдати. На жаль, через майже 80 років нічого не змінилося . Сучасні вже російські чинять те саме - ґвалтують, грабують . І їхні гасла про чесних і справедливих переможців абсоютно неправильні, як нас колись навчали.
Так, німці були ворогами, але звичайні жінки не заслуговували тих знущань ,яких зазнали. Героїня цієї історії -освічена ,розумна -змогла це все описати -свій власний страшний досвід. Її ,можливо, не зламали, але далеко не всі такі сміливі та сильні духом.
Це одне свідчення, що війна і насильство -це страшно. Хоча і неможливо також виправдати німців.
Та дуже шкода, що наш народ це переживає сьогодні.
Так, німці були ворогами, але звичайні жінки не заслуговували тих знущань ,яких зазнали. Героїня цієї історії -освічена ,розумна -змогла це все описати -свій власний страшний досвід. Її ,можливо, не зламали, але далеко не всі такі сміливі та сильні духом.
Це одне свідчення, що війна і насильство -це страшно. Хоча і неможливо також виправдати німців.
Та дуже шкода, що наш народ це переживає сьогодні.