Велика книга почуттів

Як багато у Вашому оточенні дорослих, які вміють керувати своїми почуттями? Серед моїх - не так уже й багато... Та і сама я не завжди стримуюсь!

А як багато у Вашому оточенні дітей, що вміють управляти своїми емоціями? Якщо Ви хочете допомогти дитині розібратися, зрозуміти і навчити контролювати свої почуття та емоції - тоді ця книга Гжегожа Касдепке Вам в поміч. Вона складається із чотирьох розділів, які спочатку були окремими книгами автора, але зараз вийшли разом під спільною назвою "Велика книга почуттів":

- Тільки без поцілунків! Або як дати собі раду з деякими почуттями.
- Любить, не любить... або далі про почуття.
- Жах! Або звідки беруться діти (Це, мабуть, найсмішніша, найцікавіша та найобговорюваніша частина, адже питань було багато, як у книжкових, так і в реальних дітей).
- Команда пані Мілки, або про повагу, сміливість та інші цінності.

Події відбуваються у дитячому садочку, де головними героями виступають 5-річні малюки Бодя, Ґжесь, Рафалек, Зося, Розалька та їхня вихователька пані Мілка. Тут немає занудних повчань! Кожне почуття прожите дітками, а потім пояснене вихователькою.

От, наприклад, злість. Діти наговорили одне одному образливих слів і почали злитися. Пані Мілка, задаючи питання, розрулила ситуацію і врешті все завершилося добре. ПОРАДИ ДІТЯМ: Коли люди зляться - вони часто говорять таке, про що потім шкодують. Тож немає сенсу ображатися, якщо почуєш щось неприємне, однак можеш розраховувати на вибачення.
ПОРАДИ БАТЬКАМ: Поговоріть з дитиною про злість. Розкажіть, коли й що вас розізлило. Попросіть, щоб кожна дитина розповіла, на що вона востаннє злилася.

Кожне почуття - окремий розділ. Мені дуже сподобалася саме така подача матеріалу. Спочатку ми читали пригоду, яка відбувалася у садочку, а вже потім обговорювали її у нашому житті. Навіть мій 6-річний "мовчун" розказував, що викликає у нього огиду, коли він востаннє злився і чому радів.

Видавництво рекомендує книгу на дошкільний та молодший шкільний вік. І я з ними погоджуся, на вік 4-8 років - ідеально! На сам кінець - про ілюстрації. Великі кольорові розвороти від Марціна Пивоварського, частіше малюнок на сторінку, чергуються зі сторінками тексту. Не бійтеся своїх почуттів, навчіться їх правильно розуміти і керувати ними!

Коли читала цю книжку, то прямо заздрила малюкам із садочка, які були в книжці головними героями.
Справа в тому, що вихователька садочка, куди ходили малюки, постійно розмовляла з ними про почуття та емоції. Про яку саме емоцію буде йти мова, як правило, визначала ситуація, яку створювали самі ж малюки. То вони не поділили якусь іграшку, то зробили шкоду та не можуть зізнатись в цьому, то вигадали собі проблему і образились через неї на весь світ.
З допомогою виховательки, дітлахи все детально обговорювали, розбирали життєві ситуації та вчились не соромитись своїх почуттів, правильно їх сприймати і показувати.
Звісно, все це супроводжувалось веселими історіями з життя садочку та пригодами, які влаштовували самі діти та персонал дитсадка.