Рудий на узбіччі

Хіба можна знати, як одна зустріч змінить наше життя? Хтось прийде і піде, хтось затримається надовго, хтось з'явиться на коротку мить і переверне все з ніг на голову. Так і сталося у житті Міки. Зустріч на перетині життєвих шляхів, випадкова і недовга.
⠀
У Міки розмірене життя. Йому за сорок, він працює сам на себе, зустрічається з хорошою жінкою і має сталий графік: після сніданку завжди замочує посуд і має чіткий план прибирання в домі. Хаос - це не для Міки. Але хаос у його життя приходить разом з підлітком, який з'являється на порозі Міки з питанням: "А чи не ти мій батько?"
⠀
Тут можна закрутити щось у стилі бразильських серіалів про покинутих дітей і палку першу любов, але ні. Енн Тейлор робить цю історію більш реалістичною. Але юнак змушує Міку згадати всі свої стосунки ще з часів коледжу і задуматися: чому все завжди йшло не так? Здавалося б, Міка - хороший хлопець. Ставився до жінок з повагою, слухав їх. Та чи достатньо цього? Чи необхідна ще й рішучість, щоб збудувати щасливі стосунки?
⠀
Енн Тейлор дозволяє нам зробити власні висновки. Особисто мені хотілося добренько Мікою струснути: що ж ти таке робиш? Хоча навіть не так - чому не робиш? Але тут постає ще одна одвічна дилема - говорити чи ні? Мені здається, двоє дорослих людей мають говорити, а не чекати, допоки інший прочитає їхні думки. Добре, коли у житті з'являється такий "сюрприз", що змушує переглянути свої рішення і виправити помилки. А якщо ні - двоє нещасливих людей у фіналі?
⠀
"Рудий на узбіччі" - легка і життєва історія про кохання, сім'ю і рішення, які ми приймаємо щодня, іноді навіть не усвідомлюючи їхньої доленосності.