Людина без шкіри. Психотип Василя Стуса

У 1972 році психіатр Семен Глузман провів 10 днів з Василем Стусом у камері Києвського КГБ. Висновок? Письменник виявився надзвичайно чутливою і уважною людиною, яка дуже гостро реагувала на фальш і несправедливість та мала глибоку емпатію. Глузман описує його характер влучною метафорою "людина без шкіри". Цей вираз  — про вражливість і тонкість відчуття, своєрідність особистості. Даний нарис займається темою психології відомого дисидента, пробуючи збагнути, що мотивувало його боротися за свої ідеали і що може мотивувати нас.