Прокинувшись після кількарічної коми, викликаної аварією, Марта починає розуміти, що ніхто не чекав на її повернення. Ті, хто раніше здавалися близькими, вже навчилися жити без неї. Чи була ця близкість насправді подібна до того, що вона уявляла? Марта розуміє, що їй доведеться починати все спочатку. Але це можливо лише за однієї умови, — якщо з нею залишатиметься кохання, що захищає й оберігає. Вона прагне відчути тепло рук, почути ніжні слова, спостерігати за делікатними діями та відчувати справжність почуттів. Важливим стає також проявляти більше людяності.
Та все ж лишається нерозгаданим питання: хто ж відповідальний за ту аварію?
