Коли його намагалися вбити вперше, це був нещасливий випадок. Проте друга спроба скидається на цілком спланований замах. Пол Малкрон, дотримуючись дивних вимог бабциного заповіту, працює волонтером у госпісі, розраджуючи немічних бабусь і дідусів. Проте звичайна лікарня виявляється найнебезпечнішим місцем у Дубліні. Відтак Пол змушений тікати. Він не має до кого звернутися по допомогу, окрім медсестри, яка читає забагато детективних романів, та підстаркуватого копа, схильного до насильства. Спільними зусиллями вони мають розкрити один із найгучніших злочинів в історії Ірландії. Або… вони самі увійдуть в історію.
Дублінська трилогія. Книга 1. Людина з одним із тих облич
Один із тих рідкісних випадків, коли певні логічно-сюжетні нестикування абсолютно тебе не бісять, бо постійно регочеш над тим, що відбувається на сторінках.
📝Отже, Пол Малкрон — молодий чоловік, який змушений згідно із заповітом своєї скнари-бабці проводити по шість годин на тиждень у хоспісах, підтримуючи сякі-такі теревені зі старенькими, про яких забули їхні родичі. Пол має певну особливість — він абсолютно нічим не запам’ятовується людям, бо має пересічну середньостатистичну статуру, обличчя й голос. Саме тому хлопець — ідеальний співрозмовник для старичків, які щоразу бачать у ньому то внука, то племінника, то ще когось. Самі розумієте, це не могло тривати без наслідків: один із мешканців хоспісу «впізнає» в Полові сина свого подільника, з яким років тридцять тому викрав одну ну дуже багату наречену з одного ну дуже давнього аристократичного британського роду.
💥І тут заверті... Пола намагаються вбити, він намагається вижити й пояснити, що то не він, а з помічників у нього лише медсестра, що любить детективи, і старий детектив, що страждає на пияцтво й має схильність розв’язувати проблеми за допомогою ключки та скидань підозрюваних із вікон 👀
📚Це неймовірно смішна історія. Так, деякі герої та вчинки навмисно виставлені карикатурно-яскравими, збіги — голлівудськими, а жарти — стереотипно ірландськими («Це була типова дублінська лисиця. Вона дивилася на Пола з виглядом: "І що ти мені зробиш, га?"»). Але водночас ви не знайдете тут огидного тупого висміювання будь-чого, і навіть оці карикатурні характери додають тільки сміху, а не пафосу.
📚Поміж тим раптово зринають абсолютно несмішні речі: про насилля в родині, про справжню дружбу й командний дух, про самотність і підтримку, про те, що кожному потрібен хтось, хто вчасно привезе йому дебільний светрик з оленями, бо на вулиці мороз, а власного дому немає.
❤️І так, майте на увазі, що це тільки перший роман серії, яка складається з восьми книг.
📝Отже, Пол Малкрон - молодий чоловік, який змушений згідно заповіту своєї скнари-бабці проводити по 6 годин на тиждень у хоспісах, підтримуючі сякі-такі теревені із старенькими, про яких забули їхні родичі. Пол має певну особливість - він абсолютно нічим не запам'ятовується людям, бо має пересічну середньостатистичну статуру, обличчя і голос. Саме тому він - ідеальний співрозмовник для старичків, які щоразу пізнають у ньому то онука, то племінника, то ще когось. Самі розумієте, це не могло тривати без наслідків: один з старичків "впізнає" у Полові сина свого подєльника, з яким років тридцять тому викрав одну ну дуже багату наречену одного ну дуже давнього аристократичного британського роду.
💥І тут завєртє... Пола намагаються вбити, він намагається вижити і пояснити, що то не він, а з помічників в нього лише медсестра, що любить детективи, і старий детектив, що страждає на пияцтво, і має схильність до вирішення проблем за допомогою ключки та скидань підозрюваних з вікон 👀
📚Це неймовірно смішна історія. Так, деякі герої та вчинки навмисно виставлені карикатурно-яскравими, співпадіння - голівудськими, а жарти - стереотипно ірландськими ("Це була типова дублінська лисиця. Вона дивилася на Пола із видом "і що ти мені зробиш, га?"). Але водночас ви не знайдете тут огидного тупого висміювання будь-чого і навіть оці карикатурні характери тільки додають сміху, а не пафосу.
📚Поміж яким раптом зринають абсолютно несмішні речі: про насилля в родині, про справжню дружбу і командний дух, про самотність та підтримку, про те, що кожному потрібний хтось, хто вчасно привезе йому дебільний светрик з оленями, бо на вулиці мороз, а власного дома немає.
❤️Абсолютно щаслива я, що прочитала цю книгу, і тепер лише потрібно дочекатися, коли перекладуть та видадуть третю. Бо - тадам! - це трилогія (яка так і називається між іншим - "Дублінська трилогія") і другий том її до мене вже їде 😂, а третій будєм почекать.
❤️До речі, поки читала, то постійно фоткала якісь уривки і кидала то сюди, то в різні чати та діалоги, бо терпіти і сміятися самій було "нема сечі терпіти пекельні борошна".