Loading...

Вовк в трусах. Том 1

RDT оцінка
8.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
В наявності
230 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
230 грн
1
Про книжку
Код товару
101861
Видавництво
Рік видання
Вік
3-6
Вік
4-5
Вік
6-8
Палітурка
Тверда
Ілюстрації
Мова
Українська
Перекладач
Онисія Колесникова
Кількість сторінок
36
Формат (мм)
290 x 220 x 20
Вага
0.41
ISBN
978-617-8109-08-0
Опис

Усі в лісі боялися Вовка. Ці люті очиська, ці величезні зубиська… Чого тільки не вигадали інші звірі, щоб вберегтися від лютого агресора. Щоденні рейди антивовчої бригади, антивовчі сітки, щоб вберегти домівку, лісова газета, яка детально описує кожен злочин зубатого убивці… Все у лісі працювало на стримування Вовка.

Та коли одного дня Вовк спустився зі своєї скелі, одягнутий у милі плетені труси, його спочатку не впізнали. Де злючі очиська? Нема, тільки добрий погляд. Де величезні зубиська… А ні, вони на місці. Невже весь цей час звірі звинувачували не того? Невже весь цей час вони кричали: «Вовк!», хоч насправді боятися треба було когось іншого?

Кого ж тоді? Адже троє поросят зникли…

Ідеальний подарунок для вашої малечі

Враження читачів
RDT оцінка
8.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
8
23.01.2024
Я всерйоз здивувалась назві книги і була переконана, це не історія про вовка в трусах🤨.

Лісові мешканці дрижали від одного лише «уууу» зубастого сіроманця, який ночами завивав, сидячи на скелі. Скликали антивовчі бригади, не потикали й носа з нір і дупел у нічну комендантську годину, усі їхні рутинні справи були зав’язані лише на тому, як не втрапити звірюці під ніс.

Курам на сміх, виявилось, вовку дупця мерзла, от він і волав мов прокажений. А як тільки знайшов собі труси, стало йому тепло і затишно.

Про які такі страшні очиська і зубиська скажеш, коли бачиш вовка у трусах?
Отож-бо, ніякі!

Здавалося б, чудова новина: агов, народ (!), вовк - кльовий чувак у трусах.

Але звірі спантеличені, як їм тепер жити далі. Увесь сенс їх існування коту під хвіст (вірніше, вовку в труси).

Як бачите, історія ця дійсно не про труси і не про вовка в трусах. Насправді спрощеним чином книга демонструє неприємну правду: часто ми боїмося безпідставно, живемо в страху, звикаємо до нього, як до домашньої тваринки, плекаємо його і вже не ймемо віри, як (?!), а дійсно як жити без нього.

Автор книжки обіцяє продовження. В кінці оповіді серйозний кліфгенгер - ошаленіла білка фарширує ковбаси і заточує ніж.

Чим закінчити цей відгук не знаю. Нехай таким буде мій особистий кліфгенгер 😜.