Нові відгуки

Чомусь книги Гранже серед усіх трилерів для мене є найбільш депресивними, бридкими, чорними, брудними. Не знаю, яких ще епітетів підібрати. Тому, гадаю, що автор робить свою роботу на 100%, прописуючи атмосферу дуже гарно, тому я і люблю книги його авторства)

Неймовірний детектив, що на протязі всієї історії тримає тебе в напруженні та захоплені. Історія про родинні звʼязки, про відносини між кровними родичами.

ㅤне сподобався жоден персонаж, і мені хотілося викинути книгу у вікно, коли знову відбувалися сімейні драми. хоча деяка симпатія до Ервана — той, хто вів розслідування — все ж таки була. часто не розуміла поведінку персонажів і вважала це тупим, але для мене це навпаки плюс. це робило їх живими і неідеальними. ㅤпобачивши в книзі 720 сторінок і весь її об’єм, одразу зринула думка: «що там взагалі можна писати?». але є про що. окрім доволі повільного розслідування, була купа сімейних проблем і драми, а також справи старого Морвана, які досі не розкрито повністю... ㅤякось так все завертілося, що зі звичайного нещасного випадку все перетворилося в жорстоку серію вбивств, манера яких була подібною до злочинів 40-а річної давнини, і відкривалося ще більше деталей, які я читала з розширеними від подиву очима. ㅤвсе слідство йшло повільно, бо старий Морван вічно тормозив свого сина. «допоможи брату. допоможи сестрі. виріши цю проблему». але повільність також через відсутність конкретних зачіпок і підозрюваних. лиш якісь випадковості дозволяли робити припущення. ㅤа ці всі секрети і недосказаність… хотілося залізти в книгу і все витрусити зі старого. добре, що є друга книга, бо я не заспокоюся, поки не дізнаюся, що залишилося в минулому, яке так добре приховує Ґреґуар і Меґґі. ㅤфінал вразив, хоча почала здогадуватися, що не все так просто і треба зменшити коло пошуків. от треба ще придивитися. ㅤспершу боялася читати, бо книга непопулярна і мало відгуків, але однозначно одна з найкращих!

якщо ви любите трилери/детективи і ще не читали Ґранже-рекомендую однозначно.але тільки 18+! це моє перше знайомство з автором,але ж яке вдале.🔥 садо-мазо,наркотики, смертельні вузли,шибарі, ритуальні вбивства,мистецтво і сюжет,що нагадує лабіринт,вихід з якого непередбачуваний. знайдено вбиту стриптизерку -вона звʼязана у стилі шибарі -специфічного японського мистецтва.її обличчя-усмішка Джокера, накреслена ножем. за розслідування береться детектив Корсо,який переживає важкий період життя,та намагається знайти,хто вчинив таке звірство.. щоб не говорити багато про сюжет,скажу лиш,що детектив динамічний та насичений, (було нуднуватих 50-60 ст судового процесу)коли я подумала,що вже все зрозуміло-автор показав мені, що я дуже й дуже сильно помилялася. відгадати вбивцю-нереально. піднімається багато болючих тем,таких як,деградації й виродження людства,спроби боротьби з пітьмою в середині людини,її пороками й розбещеністю. пише автор дуже захопливо,холоднокровно, безпощадно та відверто... це 10/10⭐️

Після кількох рекомендацій від людей,смаку котрих я довіряю,я таки взяла читати Гранже. Тож,що ми маємо. Сімʼя Морван. Ґреґуар-батько сімейства,абʼюзер і голова поліції Парижу. Меґґі-мати сімейства,жертва,і дуже неоднозначна персонажка. І троє дітей: Ґаель недоакторка-ескортниця, Лоїк фінансист-наркоман і Ерван -старше дитятко якому доводиться розгрібати все це лайно,і він же детектив,якому доручено розслідувати справу про наслідувача відомого маніяка на прізвисько Людина-цвях,якого Морван старший багато років тому затримав. Тож,перед нами стає багато питань,а перед Морванами багато випробувань. . Одразу зазначу,що не варто тут розраховувати на «чистий детектив». Ця історія сповнена драми, жорстокості і дивних вчинків і відкриттів. Сімʼя Морван дуже справжня. Те,що карєриста-копа накриває ненависть, і ця лють виливається в сімʼї ,зображено реалістично і це ми вже бачили в подібних фільмах/книжках. Що ще раз змушує мене ненавидіти такий типаж,де людина відмовляється піти до спеціаліста замість того щоб робити страшні речі. Що до Меґґі,у неї поведінка жертви,бо вона,власне,нею і є. І всі обставини які склалися надалі були передбачувані. Якби не жорстка складова з розслідуванням і справами,взагалі цю книгу можна було б легко віднести до сімейної психологічної драми,і вона була б не менш сильною. Бо Гранже вміло «малює» характери і емоції. Улюбленцем звісно став Ерван,що не дивно. Деякі його риси мені дуже імпонують,і бажання і віддача справі не дивлячись на сімейний антураж. Та я не можу сказати що всі його дії мені здавалися логічними саме в рамках розслідування. Книга має гарний розгон і відкритий фінал з гачком на наступну частину, і я рада що мала обидві і читала підряд,адже цікавість просто на максимумі і секрети Морвана-старшого мають бути розкриті! У пошуках мінусів я не змогла виділити щось. Ну дії персонажів,про які я писала вище,котрі мені не всюди зрозумілі,не можна віднести до поганого,адже без них не було б сюжету. Незабаром викладу відгук і на другу частину. І однозначно впевнена що читатиму Ґранже ще.

Знайомлюсь з новим для мене автором🔥 І не повірите, але на самому початку мене двічі розсмішив Пʼєр Ньєман, що є детективом та розслідує вбивство. Мені дуже подобається його гумор🥰 А тепер уявіть собі Німеччина, Чорнолісся про яке купа легенд, де живуть привиди минулого і там вбивство, на хвилиночку…особливо жорстоке вбивство! Та ще й кого, самого Юрґена Ґаєрсберґа - спадкоємця багатого аристократичного роду. Читаючи далі стає все цікавіше, річ йде про нацизм, а саме про Чорних мисливців з їх собаками породи «Реткен». Я в захваті як майстерно автор зʼєднав історію і художню літературу. Багато чого страшного і нового я дізналась про нацистів, однак, хто вбивця так і не розумію… Книга захоплює з перших сторінок!🔥Кожен герой так описаний, ніби він стоїть переді мною, а атмосфера аристократії прямо відчувається🥰 Це перший детектив 🕵️, де крім того, що мені було цікаво, так ще й смішно😂 з висказувань Пʼєра 😂