Ви можете стати першим хто прочитає цю книгу, адже випусковий редактор, літературний редактор і коректор КСД її не читали

?Історія з великим потенціалом та поганою реалізацією. Непогано як для дебюту, але надто слабко для шортлиста букера.  ?Я люблю історичний фікшн, люблю історії про жінок та лгбт літературу і все одно ця книга мені не сподобалась. Її обʼєм менше ніж 300 сторінок, але як же тяжко вона йшла (а це завжди поганий знак).  ?Події відбуваються у Нідерландах на початку 60-х років минулого століття. Головна героїня Ізабель живе сама в сільському будиночку, зараз їй 28, а в будинок вона переїхала ще дитиною, під час Другої світової війни разом з матірʼю та двома братами рятуючись від бомбардувань Амстердаму.  ?Мати героїні була суворою жінкою, вона не терпіла непослуху, тож обидва брати Ізабель покинули будинок як тільки випала нагода.  Згодом мати захворіла і у 22 роки Ізабель залишилась сиротою, одна у великому будинку.  ?Героїня веде усамітнене, спокійне та розмірене життя поки одного дня на порозі не зʼявляється її молодший брат зі своєю новою дівчиною. Луї просить сестру прихистити Єву поки він буде у відрядженні.  ?На цьому моменті я маю зробити ліричний відступ і згадати про те наскільки жахлива особа ця Ізабель. Вона неймовірно нестерпна. Груба, різка та неґречна, так, спочатку я намагалась нагадувати собі про пережиту травму війни, втрату обох батьків, образу на братів за те що покинули її саму, але є люди травмовані, а є просто неприємні.  ?Тож Ізабель лютує, вона не бажає терпіти у своєму домі чужу людину. Хоча технічно це якраз дім молодшого брата, але ми це пропустимо.  Єва поводить себе як зразкова гостя – чемна, приємна та ненавʼязлива, Ізабель же – постійно грубить, злиться та обвинувачує Єву у крадіжці ложок.  ?Згодом агресія переростає у пристрасть і головна героїня усвідомлює про себе дещо зовсім нове.  В любовну лінію я не дуже повірила (і не дарма), головний плот твіст мені не вдалося розгадати, та після нього прийшло усвідомлення, що книга могла б бути набагато кращою, якби її написали від іншої  особи.  ?Що мені сподобалось, то це мова, книга написана красиво, (сцени сексу теж гарні).  Раджу читати в оригіналі, якщо дуже хочеться, але загалом можна пропустити. 

Жахливий переклад...

Можу припустити, що "Таємний сховок" є дійсно значущим текстом, вартим свого місця в шортлисті Букера. Але українські читачі про це ніколи не дізнаються. Бо після опрацювання перекладачем у співпраці з КСД книжка є компіляцією випадкових і несумісних слів. Звісно, «порожнисті щоки», «роздратована шкіра», «офіс» у житловому будинку героїні, «ванна кімната» в ресторані тощо тощо, дозволяють здогадатися, про що йде мова. Але: «На її стегні був синець, якого вона не могла знайти». «Жах був такий же великий, як і потреба: з роззявленого рота печери вилетів валун». «Як швидко живіт відчаю перетворився на надію, що дарує шкірку перестиглого плоду». І в такому стилі буквально половина тексту. Мій живіт відчаю на надію не перетворився – покинула читати, вимучивши дві третини книжки.