Всеволод Нестайко

Прийшла і моя пора знайомитися з цією книжкою. Не питайте, де я була 20 років тому - сама не знаю. Та геніальність її в тому, що вона і для дорослих цікава.

"Тореадори..." розповідає про пригоди двох хлопчаків, Яви і Павлуші. Вся Васюківка їх знає - шибайголови ще ті. То з корови зробити бика для кориди, то з кавунів збудувати піраміду - ідей у них немало. І один без одного нікуди.

"Радість, не поділена з другом - це не радість, навіть не пів радості, а якась поганська четвертушка, мізерія якась"

Будуть у книжці й інші діти:

"Стьопу ми не любили. Він щодня чистив зуби, робив зарядку і взагалі був свиня"

І дорослі: батьки, улюблена вчителька, односельці. І всі не втомлюються розказувати, які ж Ява з Павлушею неслухи.

"І чого оті дорослі так люблять виховувати! Тільки клопоту завдають. Ніби я сам не розумію, що погано, а що добре, що треба робити, а чого не слід"

У цьому виданні - три повісті: «Пригоди Робінзона Кукурузо», «Незнайомець з тринадцятої квартири» і «Таємниця трьох невідомих». У кожній хлопчиків чекають пригоди, а читача - світлий і добрий гумор. У новому виданні розповідь трохи осучаснили, щоб було зрозуміло дітям.

Ця книга - насамперед добра. Попри всі витівки, хлопчики ніколи не чинять ніякого зла, навіть навпаки - героїчно шукають шпигуна, намагаються знайти власника загубленої речі і навіть готові ризикнути собою (не повторюйте у реальному житті).

А якщо хочете зануритися у часи, коли книжку написано, часи своїх може батьків чи навіть бабусь-дідусів - перегляньте фільм. Я знайшла у Ютубі. Чорно-білий ще, дітки так гарно грають!

Якщо хочете доброї книжки - раджу!

🐮Книга з присмаком дитинства...

🚩У дитинстві я перечитала багато творів Нестайка, але чомусь Тореадори пройшли повз мене. Тепер я виправляю це разом із дітьми.

🐷Життя двох сільських школярів не назвеш одноманітним. То вони метро під свинарником будують, то влаштовують бої між буйволами, то губляться на екскурсії до столиці, то катаються в міліцейському бобіку. Ці двоє, Ява і Павлуша, постійно встрягають у щось нове. Одного дня вони розслідують злочин, іншого - завалюють екзамен. А наступного - взагалі втікають жити на безлюдний острів, як справжній Робінзон Крузо, точніше Кукурузо.

🐶Я вже колись пробувала читати цю історію дітям і тоді вона якось не дуже нам зайшла. Нині ж, чи то діти підросли, чи магія малюнків Ростислава Попського зробила свою справу, але прочитали книгу із задоволенням. Вона ніби ілюстрований Гаррі Поттер, тільки наша, рідна, українська... Прекресне видання! Страшенно тішуся, що маю її в домашній бібліотеці.

Напишу страшну річ.
Книга може НЕ сподобатись вашій дитині.
Так, так.

Чому ж так?
Всеволод Нестайко талановитий український, дитячий автор. Проте, він пише про дітей та побут, який сьогоднішні діти не всі знають.
Я почала читати “Тореадори з Васюківки” своєму сину, якому 9 років. Вже через 30 сторінок син не захотів читати продовження. Йому було не зрозуміло ряд жартів, він не розумів контекст подій. Він ніколи не жив, хоча б тиждень, в селі.
І це не про те, що книга погана.
Бо, я доросла людина, не читала в дитинстві її. Вирішила наздогнати зараз і отримала море задоволення. Я реготала над жартами та смішними сценами, я розуміла каламбури. Я розуміла, про що пише автор.
Я не стверджую, що так буде з кожною дитиною, але застерігаю від надмірних очікувань, як було у мене.

Книга мого дитинства заграла новими емоціями і крутим візуальним контентом! Як же захопливо знову ганяти городами, слідкувати за тореодорами і прожити ще один день дитинства, але вже через призму дитинства свого сина! Дякую за неймовірну класику в новому оформленні!

Кумедні Кузя і Зюзя сподобалися мені, коли книжка про них потрапила до мене під подушку від Святого Миколайчика.
Книжка тоненька, але тексту в ній не мало! А ще величезний шрифт. Тож я читала цю книжечку вже сама без батьків і мені дуже сподобалось, що можна читати і сміятись над героями та їхніми пригодами.
Класні картинки!

Особисто для мене Всеволод Нестайко став чимось на кшалт дитячого бренду. Всі твори, які написані цим письменником обов'язково мають бути прочитані! Я впевнена на 100%, що дітям вони сподобаються. З недавніх пір, до видавництв, яким я довіряю, додалося і видавництво "Школа". Чому? Цікаві і захоплюючі дитячі твори, якими свого часу у чорно-білому варіанті зачитувалася я, вони зробили яскравими!

Набір "Усі дивовижні пригоди в лісовій школі" складається із 4 книжечок і розкладу уроків. Кожна книжечка має свій колір і такого ж кольору закладинку, що дуже зручно! Ці пригоди ми подарували старшій доньці на сьомий день народження. Я не можу передати словами скільки позитивних вражень від прочитання було у дитини, її 5-річного братика і дорослої мами. Ілюстрації Валерія Харченка настільки динамічно доповнюють сюжет В. Нестайка, що уявити їх окремо - уже просто не можливо!

Я не буду переповідати про сюжет цих книжок, впевнена, що більшість їх читала! До речі, навіть у своєму провінційному містечку, я знайшла ці книжечки як у дитячій, так і дорослій бібліотеці. Для нашої родини вечори, коли ми читали ці книги перетворилися на справжню гру. Імена головних героїв ми трішки відредагували під наших дітей, їхніх друзів та знайомих. Так два головні герої Кося Вухань та Колько Колючка перетворилися на Остапа Вуханя та Яська Колючку. Рисеня Раїска - на тигреня Софійку Мняу, козеня Зіна - на Улю Бебешко, білченя Вірочка - на Наталочку Вивірчук. Впевнена, що сюжет від цього зовсім не постраждав, а діти були у неймовірному захваті від пригод про себе!

Цього року ми маємо другого першокласника і з задоволенням перечитаємо книжечки знову! Я вважаю, що це один із кращих творів, який допоможе дитині зрозуміти і швидше адаптуватися до школи. Впевнена, що печать "Дитячий бестселер" ці книги отримали не спроста! До речі, якщо Ви чи Ваші діти і досі не знайомі з цими лісовими школярами - швидше починайте! Ці книжечки читають та слухають навіть найвпертіші нечитайлики!

"Мам, це що - Гаррі Поттер 20 століття?"-запитав Максим. І я погоджуюся, що вигляд книжки, оформлення та ілюстрації Ростислава Попського не менш розкішні, ніж Джима Кея.

Я обожнювала книжки Нестайка в дитинстві. "П'ятірка з хвостиком","Одиниця з обманом","Незнайомка в країні Сонячних зайчиків" та інші. Але цю не пригадую, щоб тоді читала. І от зараз насолодилась сповна. Звичайно, не все буде близьким сучасним дітям, але я з радістю поринула в минуле. Павлуша та Ява-хлопці-п'ятикласники, які точно не дадуть сумувати. Адже кожен день у них сповнений пригод ,цікавих ігор, яскравих вражень та щасливих і не дуже моментів.

Влучно, дотепно, щиро і дарує неймовірну насолоду. І вдвічі приємніше, що сподобалась ця історія моїм дітям.

І тішить, що це лише перша частина.Тому чекаю наступні ілюстровані.

"Тореадори з Васюківки" В. Нестайко ... або як змусити моє око тіпатись 🤪.⠀

Ох, ці діти😱 У мене, як у мами, завмирало серце, коли я читала про шалені пригоди Яви та Павлуші. І як можна не переживати, коли ці хлопці то метро копають під свинюшником, то одне одного кавунами закладають, то шпигунів ловлять в кукурудзі 🤪.⠀

Нагадали вони мені, що дитинство то такий час коли будь-яка шалена ідея одразу починає втілюватись у життя. І як би я себе не переконувала, що в нашому дитинстві не було таких небезпечних ігор, але були... якщо добре покопирсатися в пам'яті 😅.⠀

Завдяки цій історії я не просто згадала дитинство, яке зараз асоціюється хіба, що з літом та селом, а отримала той стан душі який буває тільки в дитинстві. Пам'ятаєте почуття коли поряд з тобою найкращі друзі і перед вами весь світ в якому ви можете бути будь-ким? Ні? От і я ні😒 Але завдяки "Тореадорами з Васюківки" я пам'ятаю, що так було колись.⠀

Якщо ви трохи загрузли у "дорослих буднях" і хоче повернутися у безтурботні часи, то раджу вам цю чудову книгу❤️.

Я щиро захоплююсь талантом дитячих письменників, які вміють важливі уроки помістити у веселі і смішні історії. Для цього потрібно мати надзвичайно тонке розуміння дитячої і самому залишатися трішечки дитиною.

Всеволод Нестайко - знаний і шанований в Україні письменник, володар багатьох літературних премій і Ордена князя Ярослава, а ще - мій земляк. Звісно, автор найбільш відомий за книгою «Тореадори з Васюківки», але в його доробку - безліч не менш цікавих і кумедних історій.
Погляньте самі, Кузя і Зюзя - смішніших імен для комашок годі й вигадати. І вони одразу налаштовують на кумедну історію. І хоч події далі не зовсім смішні, та історія все одно виховує не «в лоб».

В книзі дві історії про Кузю й Зюзю: в першій - Зюзю ледь не зʼїв павук, бо він не послухався вчительку і бешкетував, а в другій - Кузя і Зюзя пробачили стрибунцю Гоші насмішки, врятували його з біди і подружилися.
Звісно, для трирічки це поки простото веселі історії про пригоди, але також і класний привід розібратися, чи міг уникнути Зюзя павутини, чи гідно поводився Гоша.

Я могла б збрехати, що купила цю книжку для доньки, але буду відвертою – таки для себе. Бо в дитинстві я просто обожнювала «Тореадорів з Васюківки»! Якось я випадково взяла її в бібліотеці, бо сподобалось ім’я автора, і відтоді я перечитувала її разів 5, не менше. І брала на кожен урок з позакласного читання, як улюблену.

А як могло бути інакше? Адже мені, дитині міста, відкрився абсолютно новий незвіданий світ сільських пригод, про які я могла лише мріяти. Ява і Павлуша стали моїми друзями-провідниками до природи і справжніх детективних розслідувань. Я разом з ними блукала кукурудзою, досліджувала плавні і стежила бандюками.

Оскільки текст в редакції 2004 року, то він уже трошки позбавлений ідеологічного радянського накипу, який мені раніше так сильно муляв, але зберіг теплу літню атмосферу, бризки річкової води, шурхотіння очерету і запах вогнища.

Нове видання з ілюстраціями Ростислава Попського – це щось неймовірно прекрасне. Такі теплі, зігріті сонцем малюнки чудово відтіняють пригодницьку історію і зберігають ностальгічну меланхолійність.

Якщо ви шукали ідеальну книгу на подарунок – то це вона, бо виглядає просто розкішно: ілюстрована суперобкладинка, тканинна палітурка із тисненням і якісне ляссе. Рівень поліграфії незмінно вище очікувань.

Вперше цю книгу, на жаль чи на щастя, прочитала уже в дорослому віці. І сказати по правді, вона викликала не просто сміх, а регіт до сліз. Усі домашні взялися за читання разом після цього.

"Тореадори з Васюківки" вважаються чи не найкращим прикладом українського дитячого та підліткового роману минулого століття. Він перекладений багатьма мовами світу і внесений до Особливого Почесного списку Андерсона, а це ознака якісної літератури для дітей.

Сюжет розповідає про пригоди двох друзів, хлопчаків Яви й Павлуші, які постійно потрапляють у веселі пригоди та карколомні халепи. Ці хлопці просто генератори геніальних ідей, куди вони тільки не вплутувались, і дружба їхня постійно переживала різного роду випробування на міцність, та все ж витримала)

Історії ці настільки рідні. Мимоволі переносишся десь у одинадцять років, коли дивишся на світ ще по-іншому і будь-які дрібниці здаються катастрофами глобального масштабу.
Якщо ви вже забули як це — стрибати в річку з найвищого дерева, бути шпигунами, заблукати у місті, пити найсмачніше молоко та дихати п`янким свіжим сільським повітрям - просто візьміть цю книгу до рук, і гарантую, зупинитесь уже на останній сторінці.

До речі, європейські вчителі назвали "Тореадорів" найкращою українською книжкою 🐄👥📚