Як цікаво автор передав стан людини, яка заблукала у лабіринті власних думок, у постійному аналізі й прагненні чинити розумно. Людини, що змушена жити під різними масками й ролями, постійно тікаючи - не стільки від інших, скільки від себе. Тут розкрито, як дитячі травми здатні лишити відбиток на всьому житті. Як минуле тісно переплітається з сьогоденням, формуючи поведінку, страхи й вибір, який здається усвідомленим, але насправді продиктований болем. Створюючи цим ті самі лабіринти - шляхи, де так складно знайти вихід. Де на шляху ти знову й знову натрапляєш на те саме місце, з якого прийшла, не здатна вирватися з кола. Пробуєш нову себе, нові варіації життя, нові імена, бо здається, що саме так зможеш знайти вихід. Та ні. Його немає. Поки ти будеш бігти від страху, а не від небажання лишитися наодинці з собою. Марні не боялася самотності - вона боялася бути чесною з собою і зіткнутися з тим, що довго ховала у пам’яті. Та чи можна звинувачувати її в цьому, коли її, ще маленьку дівчинку, переслідували привиди дитинства?

Тривожний і водночас магнетичний психологічний трилер, який з першої сторінки змушує сумніватися: хто ця жінка — і чому вона тікає від усього? Ця книга заглиблюється у психіку, травми, страхи. Вона показує, як минуле може керувати життям людини, навіть якщо вона змінює ім’я, місто, обставини.

Захопливий психологічний трилер про жінку, яка ховає своє справжнє «я» за маскою обману та краси. Роман майстерно досліджує теми ідентичності, страху та втечі від минулого, тримаючи читача в постійній напрузі. Історія Марні змушує замислитися про межі людського самопізнання і складність стосунків, а психологічна глибина персонажів робить книгу по-справжньому захопливою.

«Ворлеґан» — це захоплива історія про чоловіка, який шукає свій шлях у світі, що змінюється. Вінстон Грем майстерно описує внутрішні конфлікти героя, його боротьбу з минулим і спроби знайти себе серед хаосу. Роман наповнений глибиною почуттів і тонкими психологічними нюансами. Це книга про пошук свободи, прощення і сенсу життя, що залишає теплий і тривалий післясмак.

Дуже цікавий трилер. На перший погляд, може здатися, що це просто історія шахрайки. Але насправді автор зачіпає дуже багато тем: починаючи від суспільної моралі, і закінчуючи травмами дитинства та стосунками між чоловіком та жінкою, а також "Що таке любов?" та як її розпізнати? Чи справді коли тобі говорять "Я тебе люблю", ідеться про любов? Чи, можливо, тут приховано щось інше? Розповідь така досить спокійна, лінійна, але досить моторошно й не по собі стає тоді, коли починаєш замислюватися над усіма подіями, які відбуваються в цій книзі. Читати однозначно варто. А також це дуже класний варіант для книжкових клубів. Тут багато чого можна обговорити

Це було добре. Це про розумну, хитру і беземоційну дівчину, що змінює своє життя, свій зовнішній вигляд так легко і майстерно, що це не можливо не захоплюватися цим! Особисто для мене середина книги була трохи затягнута і нудновата, але сюжет шалено пустився галопом на останніх 30 сторінках. І стався такий нашвидкоруч скомканий і відкритий фінал. Авторка пише добре, вміє привернути увагу, зацікавити. Але фінал, мотиви, розгадки не прописані, не деталізовані і від того дратують своєю обірваністю та незавершеністю. Такий накал, нааакал і в кінці такий пшик? Ця книга неймовірно наповнена темами, що можна обговорювати годинами. Психологічно і психіатричні проблеми кожного персонажа цікаві і оригінальні. Якщо я до кінця книги була на боці Марка, то після обговорення цього твору, я вже не можу стати ні на чий бік, бо багато недоліків були розкриті моїм очам. Там нема нормального, здорового персонажа. І це прикольно, це цікаво. І, до речі, в мене не виникло відчуття, що цей твір написаний в 1960х роках. Мова жива і сучасна, можливо, завдяки хорошому перекладу.

«Самотність у серцях усіх людей однакова.» Якщо спробувати описати даний роман в одному абзаці, то він буде звучати приблизно так: це розповідь про жінку, яка втікає від свого минулого й намагається заробити грошей не зовсім правильним шляхом, тож коли вона знайомиться з одним чоловіком, який був першим, хто «розкусив» її тактику, життя жінки зненацька перевертається і випускає всіх демонів з минулого назовні. Але цей роман не такий простий, як нам здається. Він досить багатошаровий і підіймає чимало важливих тем. Однією із важливих проблем, задіяних у сюжеті, є ставлення до жінки в соціумі. До цього додаються ще проблеми власної сексуальності, кримінальний спосіб життя, вплив сімʼї під час формування особистості, насилля, деперсоналізація і тд. Доволі чималий набір тригерів, чи не так? Проте, саме через такий набір «складних тем» ця книга ладна зачепити читача й викликати співчуття до головної героїні, в чому і проявляється майстерність прози Вінстона Ґрехема. Мушу також зауважити, що кінь, зображений на обкладинці, не лише є описом самої героїні, себто вона «темна конячка». В історії насправді присутній кінь, який є домашнім улюбленцем Марні. На мою думку, саме він відображав внутрішній стан головної героїні тоді, коли це було потрібно. Здавалося, саме його вона цінувала найбільше! Насамкінець хочу додати цікавий факт про книгу «Марні» — ця історія була написана в 1961-ому році, і це одна із тих книг, яка підняла тему психіатрії. Головна героїня цієї історії відвідує психіатра, і хоч місцями його думки і методи лікування можуть відрізнятися і здаватися нам неактуальними, проте на моїй памʼяті ще не існувало такого твору, написаного у 20-тому столітті, який демонстрував лікування психічних захворювань без замовчування чи табу.