«Ворлеґан» — це захоплива історія про чоловіка, який шукає свій шлях у світі, що змінюється. Вінстон Грем майстерно описує внутрішні конфлікти героя, його боротьбу з минулим і спроби знайти себе серед хаосу. Роман наповнений глибиною почуттів і тонкими психологічними нюансами.
Це книга про пошук свободи, прощення і сенсу життя, що залишає теплий і тривалий післясмак.
Анонім
Дуже цікавий трилер. На перший погляд, може здатися, що це просто історія шахрайки. Але насправді автор зачіпає дуже багато тем: починаючи від суспільної моралі, і закінчуючи травмами дитинства та стосунками між чоловіком та жінкою, а також "Що таке любов?" та як її розпізнати? Чи справді коли тобі говорять "Я тебе люблю", ідеться про любов? Чи, можливо, тут приховано щось інше?
Розповідь така досить спокійна, лінійна, але досить моторошно й не по собі стає тоді, коли починаєш замислюватися над усіма подіями, які відбуваються в цій книзі.
Читати однозначно варто.
А також це дуже класний варіант для книжкових клубів. Тут багато чого можна обговорити
Анонім
Це було добре.
Це про розумну, хитру і беземоційну дівчину, що змінює своє життя, свій зовнішній вигляд так легко і майстерно, що це не можливо не захоплюватися цим!
Особисто для мене середина книги була трохи затягнута і нудновата, але сюжет шалено пустився галопом на останніх 30 сторінках.
І стався такий нашвидкоруч скомканий і відкритий фінал.
Авторка пише добре, вміє привернути увагу, зацікавити.
Але фінал, мотиви, розгадки не прописані, не деталізовані і від того дратують своєю обірваністю та незавершеністю. Такий накал, нааакал і в кінці такий пшик🫠
Ця книга неймовірно наповнена темами, що можна обговорювати годинами. Психологічно і психіатричні проблеми кожного персонажа цікаві і оригінальні.
Якщо я до кінця книги була на боці Марка, то після обговорення цього твору, я вже не можу стати ні на чий бік, бо багато недоліків були розкриті моїм очам. Там нема нормального, здорового персонажа. І це прикольно, це цікаво. І, до речі, в мене не виникло відчуття, що цей твір написаний в 1960х роках. Мова жива і сучасна, можливо, завдяки хорошому перекладу.
Анонім
