У книзі переплітаються два часові проміжки: перший під час знімання фільму про воїнів УПА (тут ще й вплітається невелика третя часова лінія), другий — сьогодення, в умовах повномасштабного вторгнення. Я була трохи скептично налаштована до цієї книги, адже розмір малий, а потім ще побачила, що шрифт доволі великий. Думала: «А як можна розгорнути повноцінну історію у такому невеликому обʼємі»? Можна! Ще й як можна? Книга чіпляла важливі та інколи болючі струни моєї душі. Тут було про історію, боротьбу УПА проти німецьких і радянських окупантів, про любов, про повномасштабну війну, про вимушену еміграцію, про пошук себе. На початках розділів авторка не давала відразу зрозуміти, від чийого обличчя і в якому часовому проміжку я зараз читаю. Але все швидко ставало зрозумілим. Я навіть не знаю, які глави робили мені більш боляче: про боротьбу УПА проти загарбників чи сьогоднішню боротьбу проти того самого загарбника? Авторка змогла чудово розкрити свій задум у такому невеличкому обʼємі, але мені все ж трохи не вистачило деталізованості. Хотілося б ще більше зануритися у персонажів, історію і сюжет. Також трохи засмутив момент, що тут був персонаж, який говорив російською, а приміток з перекладом на українську не було. Це саме той випадок, коли вважається, що всі українці знають російську за замовчуванням. Так, більшість справді знає, але в наш час, на мою думку, краще було б зробити примітки з перекладом. Але загалом мені книга сподобалася! Рекомендую до прочитання тим, хто цікавиться сучукрліт, історією України та коханням, що долає час?

Книга про любов до країни, про одвічну боротьбу за нашу волю та кохання♥️ Події відбуваються у трьох часових проміжках : часи УПА, довоєнний час в Україні та АТО. Мені дуже закарбувалось у памʼять епізод вінчання та першої ночі подружжя УПА♥️. Звісно ж події АТО не залишили мене байдужою?? Як гарно авторка описує природу нашої країни, свято Івана Купала (ніби я там з дівчатами плету вінки) - душу гріє тепло! На початку мені важко було розібратись, що ж діється, то УПА, то фільм знімають, а потім АТО, однак читаючи далі я зрозуміла задумку авторки і це досить цікаво ? Пані Уляна так красиво поєднала страшні речі з красивими, що читати про війну було не так боляче ?