"Легенди та лате" називають затишним фентезі і це справді найвдаліше та найлаконічніше визначення. Від книги віє теплом і запашним ароматом кави з присмаком духу пригод 🥰. В ній є хвилювання і солодкий трепет очікування, тепле передчуття скорого завершення, крихта гірчинки заклопотаності й турбот, ніжна насолода від здійснення мрій і солодкава цінність справжньої дружби. Насправді, від книги, у якій головною героїнею є орчиця, а серед решти персонажів трапляються ельфи, дворфи, гноми, кам'яні фейрі, сукуби, гобліни, щуролюди та інші дивовижні істоти, очікуєш чогось геть іншого: кочівне життя від міста до міста й від завдання до завдання, ночівля у таборі просто неба, різноманітні пригоди, погоні, бійки, вбивства, полювання, магію тощо. Життя Вів і було саме таким. До певного моменту: "Після двадцяти двох років пригод Вів раптом відчула, що з неї досить кровопролить, бруду та подібної срані. Життя орка - суцільні битви, насильство і нагла жорстока смерть. Але хай їх вахмурки схоплять, якщо вона дозволить своєму життю закінчитися так. Настав час для чогось нового." Бо ж ніколи не пізно зійти з протоптаної стежини на зустріч новим горизонтам. Орчиця наважилася розпрощатись з минулим, зі звичним устроєм життя, й зробити крок у невизначене майбутнє, слідуючи мріям - відкрити власну кав'ярню ☕: "Усеньке своє життя Вів тренувала м'язи, рефлекси й силу волі, але проміняла це на читання, планування та обмірковування деталей".  На жаль, як би не хотілося їй раз і назавжди залишити Чорнокров, свій вірний меч, припадати пилом у кутку на горищі, досвід попереднього життя орчиці ще знадобиться. Та й проблем на її голову звалиться чимало: від необхідності побороти внутрішнє хвилювання і вирішення побутових й бізнесових задач до протистояння ділкам з нечистим сумлінням й брудними засобами досягнення бажаного і до виправлення зроблених раніш помилок. Та чи настільки це складно, коли поряд вірні друзі, а в руках філіжанка теплої смачної кави 😊. Це саме те, що потрібно у такі прохолодні, похмурі дні, коли душа вже прагне літа, сонця і тепла, а за вікном періщить дощ, - хороша, життєва й чутлива, затишна книга та  спокусливий аромат лате з чимось солоденьким ☺️.

Якщо вам сподобалась книга «Легенди та лате» – сміливо беріться й за цю. Вона є приквелом оригінальної історії та розповідає про пригоди орчиці Вів на самому початку її шляху як найманки. Усе, за що полюбилася перша книга, збережено і тут: увесь той затишок із присмаком пригод, от тільки з ароматом свіжої випічки, а не лате 😋. На початку ми зустрічаємо Вів у шалі бою з армією шкелетів некромантки Варіни Блідої. В орчиці бринять молодість, сила, вправність. Однак, молодеча самовпевненість й кураж ледь не коштували їй життя. "Молоде – дурне й зелене", констатував ватажок ватаги Воронів, дворф Воррен, й відправив Вів на вимушені вакації лікувати ногу, а сам з побратимами рушив переслідувати некромантку. Містечко Мурк на узбережжі, в якому вимушено застрягла ледь вціліла орчиця, – "усіма богами забутий край світу". Його сонлива атмосфера заколисувала, "від тієї тиші й спокою Вів хотілося вовком вити". Вона "безмежно сумувала за буремним життям найманців, за погонямм, битвами, а найбільше – за самими Воронами та їхнім отаманом". Знічев'я Вів завітала в місцеву книгарню, а потім навіть читати почала, чим неабияк дивувала випадкових свідків цього заняття 😄. Книжка перенесла її в інший світ, змусивши забути про все навколо, включно з болем у нозі. Читала усе: від пригодницьких книг з добрими бійками та детективів і до книг з пікантними сценами 😏. Спершу читання для неї означало, що вона стала іншою: слабкою, тонкошкурою, кволою. Втім, дуже скоро ставлення змінилося, не в останню чергу завдяки дружбі з книгаркою, щуролюдкою Рутою: "Лише завдяки тобі і твоїм книжкам у мене тут ще стріха не потекла". Навколо книгарні «Чортополох», і загалом книжкової тематики, крутиться чи не половина сюжету роману. Книголюбам точно сподобається. А от друга половина, як промовисто натякає назва книги, стосується не настільки затишних й спокійних занять. Передчуття лиха наростало повільно, але впевнено. А властива містечку сонлива атмосфера починала нагадувати затишшя перед бурею. Перебування в Мурку виявилося значно більше сповнене пригод, ніж можна було б подумати. Окрім ласої до гострого слівця Рути, з якою Вів по-справжньому потоваришувала, вона зустріла й інших цікавих героїв, кожен з яких відіграв важливу роль у цьому періоді її життя. В першу чергу це дворфійка Мейлі з пекарні «Морська пісня», з котрою у них зв'язались дуже теплі стосунки, та гномка Ґалліна – "зелена найманка", котра спершу дико її бісила. Серед інших неординарних персонажів є старша вартова – зміючка Іридія, кістяний гомункул Лантух та кумедне створіння – грифтер'єр Коржик, домашня тваринка Рути. Помимо книг і пригод, в книзі присутні пошуки і відкриття нових граней себе, слідування мріям, боротьба за право на самовизначення й незалежність, переосмислення цінностей, прагнення пригод та осілої стабільності й комфорту, щира дружба і ніжні почуття. Також з'ясувалося як Вів здобула свій вірний меч Чорнокров 🗡️. А в епілозі, в так званій "історії після історії", через 20 років після подій в Мурку ми зустрічаємо Вів і її дружину Тандрі в Тьюні за чашечкою ароматної кави ☕. Книга казково чарівна, затишна й цікава. Сарказм й іронія додають нових барв і без того атмосферній розповіді. А ще не можу не похвалити блискучий і харизматичний переклад з геніальною адаптацією і специфічних говірок персонажів, і лайки. Ось кілька прикладів: "Йосип голий", "срака-мотика", "срань приморська", "а щоб ти скисла", "най тебе качка копне", "святі пампухи", "срав пес на овес", "ранок покаже, що вечір не скаже", "щодня якась прутня". Хочеться вірити, що Тревіс Болдрі не втратить цікавості до створеного ним всесвіту та знайде час і натхнення на ще декілька книжок такого ж затишного фентезі. Два десятки років між подіями двох книг залишають більш, ніж достатньо простору для маневрів 🙂.

«Книжки та кістяний пил» — хоча й з’явилася пізніше першої, переносить нас у молоді роки Вів. Події розгортаються в затишному невеличкому містечку, де через обставини вимушеної реабілітації героїня долучається до роботи в місцевій книгарні. Тут вона відкриває для себе чарівний світ книг і вперше замислюється про інший шлях у житті. Ця тепла й щира історія розповідає, ким була Вів до того, як зважилася на великі зміни, та показує труднощі, з якими стикаються власники маленьких книгарень у боротьбі за своє місце під сонцем. «Вів не вкладалося в голові, що письменники й письменниці — це реальні, живі істоти, з якими можна цілком випадково зустрітись в бакалії або в черзі по хліб.» © Ця книга ідеально доповнює першу «Легенди та лате» огортає теплом і ароматом кави, а «Книжки та кістяний пил» додає дрібку магії, відкриваючи шлях Вів до здійснення її мрії. Рекомендую обидві історії тим, хто хоче зануритися в затишне фентезі, яке наповнює життя сенсом і теплом.

«Книжки та кістяний пил» — хоча й з’явилася пізніше першої, переносить нас у молоді роки Вів. Події розгортаються в затишному невеличкому містечку, де через обставини вимушеної реабілітації героїня долучається до роботи в місцевій книгарні. Тут вона відкриває для себе чарівний світ книг і вперше замислюється про інший шлях у житті. Ця тепла й щира історія розповідає, ким була Вів до того, як зважилася на великі зміни, та показує труднощі, з якими стикаються власники маленьких книгарень у боротьбі за своє місце під сонцем. «Вів не вкладалося в голові, що письменники й письменниці — це реальні, живі істоти, з якими можна цілком випадково зустрітись в бакалії або в черзі по хліб.» © Ця книга ідеально доповнює першу «Легенди та лате» огортає теплом і ароматом кави, а «Книжки та кістяний пил» додає дрібку магії, відкриваючи шлях Вів до здійснення її мрії. Рекомендую обидві історії тим, хто хоче зануритися в затишне фентезі, яке наповнює життя сенсом і теплом.

«Легенди та лате» — це тепла й надихаюча історія Вів, яка вирішує залишити позаду бойові пригоди, щоб здійснити свою мрію. Перший ковток кави кардинально змінив її життя, надихнувши на відкриття кав’ярні, навіть без досвіду в цій справі. «Речі не обов’язково мають лишатися такими, якими були спочатку.»© Простий, але зворушливий сюжет наповнений затишком, ароматом свіжої випічки, чарівної атмосфери маленької кав’ярні та колоритними персонажами. Перед початком читання раджу запастися кавою (ідеально підійде безкофеїнова), адже бажання насолоджуватися цим напоєм стане вашим супутником до останньої сторінки.

По-перше, це книга для осінньо-зимового читання. В ній події здебільшого відбуваються в цей період і для більшого занурення в історію не вистачало пролітаючих сніжинок за вікном Книгу я б віднесла до жанру - затишне фентезі! Тут немає гострого сюжету, вбивств і смертей. Ця книга про кардинальні зміни в житті, нових друзів, нові хобі. Читаючи її ви відпочиваєте і насолоджуєтесь теплими подіями такими, як заварювання кави, випіканням сінабонів та "Наперстків" (рецепт є в книзі). Сьогодні ми його продегустували - смачно! Також ця книга сучасна і смілива в плані любові, адже головна героїня належить до ЛГБТ спільноти і шукає справжнього кохання... Раджу для прочитання

Вів - на перший погляд видається побитою життям, однак хоче почати для себе щось нове. Тал - суворий та грубошкірий, однак з добрим серцем. Тандрі - дуже загадкова і мила. Наперсток - який боїться всього, але пече таку смакоту Ви не повірите, яка це прекрасна компанія доки не прочитаєте. Вони чудово доповнюють та розкривають одне одного. Книга дуже ароматна, тут відчутно запах кави та випічки, що так смачно описана. Голодним краще не читати Тревіс Болдрі стоврив захопливий сюжет та цікавих персонажів. Діалоги періодично смішили, бо жарти дуже класні. Характер героїв імпонує, вони стають близькими уже при знайомстві. Тут дуже затишно й неможливо відірватись. Прочитала за 2 дні! Окреме дякую за оформлення, хоч розмір тексту мені не сподобався, однак обкладинка дуже приємна, папір цупкий та якісний, а зріз - бімба

Книга мені загалом сподобалася, хоч місцями здавалася надто казковою та навіть трохи дитячою. Проте саме в цьому й полягає її чарівність — легкість, тепло й затишок, які огортають із перших сторінок. Особливо мені імпонувала головна ідея — новий початок і віра в себе. У якийсь момент історія навіть надихнула мене на власні мрії про бізнес і дала розуміння, що не варто боятися ризикувати, коли відчуваєш поклик робити щось по-справжньому своє. Це дуже підтримує і надихає. Щодо атмосфери — не зовсім зрозуміла, чому багато хто називає цю книгу «осінньою». Осінь згадувалася лише один раз, наприкінці. Для мене це радше ароматна, «кавова» історія, сповнена затишку, а не конкретного сезону. Окремий лайк за опис запахів. Авторці вдалося настільки реалістично передати аромат свіжозмеленої кави й булочок з корицею, що часом хотілося поставити собі чашку лате поруч і просто насолоджуватися читанням. Стосунки між героями теж вийшли дуже щирими й теплими. Вони розвивалися повільно, без надмірної драми чи штучності — більше через довіру, взаємоповагу і підтримку. Ця лінія додає історії ще більше людяності й теплоти, показуючи, що справжні почуття народжуються там, де є спокій і турбота. Загалом «Легенди та лате» — це добра, затишна книга, яку хочеться читати повільно, смакуючи, як чашку улюбленого лате, дозволяючи собі на мить повірити в те, що навіть у світі орків і магії є місце для мрій, дружби та ароматної кави.